Гойко Мітіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гойко Мітіч
серб. Гојко Митић
Bundesarchiv Bild 183-H0627-0018-001, Berlin, 8. Sommerfilmtage, Gojko Mitic.jpg
Народження 13 червня 1940(1940-06-13) (74 роки)
Лесковац, Югославія Югославія
IMDb ID 0593900
Сторінка в інтернеті www.gojko-mitic.de

Гойко Мітіч (серб. Гојко Митић) - югославський актор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 13 червня 1940 року в містечку Лесковац на півдні Сербії, Югославія в сім'ї фермера Живоїна Мітіча. З дитинства захоплювався спортом: грав у футбол, гандбол, займався легкою атлетикою та гімнастикою. Закінчив Белградську академію фізичної культури. Був учасником збірної Югославії з греблі.

З 1960 року працював каскадером в кіно. В англійському фільмі "Ланцелот та королева" (1961) Гойко Мітіч дублював як каскадер головного героя. Виконував невелику роль синьйора де ла Нотте в італійському фільмі «Венеціанські катакомби» (1962). Знімався в епізодах у серії фільмів про Віннету - екранізаціях творів Карла Мая.

Фільми про індіанців[ред.ред. код]

В 1964 році кінематографісти НДР на кіностудії ДЕФА розпочали зйомку циклу фільмів про індіанців. Першим фільмом серії стали «Сини Великої Ведмедиці». Зйомки проходили на території Югославії, і чехословацький режисер фільму Йозеф Мах вибрав на головну роль індіанського вождя Гойко Мітіча.

В 1966 році актор переїхав у Східний Берлін, де продовжував зніматись у фільмах про індіанців. В 1967 році на екрани вийшов фільм «Чінгачгук-Великий змій», знятий за романом Купера «Звіробій», в якому Мітіч зіграв головну роль.

Згодом вийшли фільми «Слід сокола», «Білі вовки», «Смертельна помилка», «Оцеола», «Текумсе», «Апачі», «Ульзана», «Брати по крові» (для радянського прокату дублював актор Павло Морозенко), «Вождь Біле перо» (для радянського прокату дублював актор Володимир Шнипар). В роботі над «Апачами» та «Ульзаною» Гойко Мітіч брав участь також як режисер. Ряд фільмів було знято в СРСР («Текумсе» - в Криму, «Ульзана» - поблизу Самарканда), а «Вождь Біле перо» - в Монголії.

Відхід від індіанської тематики, робота в театрі та на телебаченні[ред.ред. код]

Після спаду глядацького інтересу до індіанської тематики Гойко Мітіч знімається на німецькому телебаченні (телесеріал «Архів смерті», телеспектакль «Слуга двох панів»), а також знімається в кіно, але не на індіанську тематику.

З 1975 року також грає в театрі. З 1992 року - актор Мекленбурзького театру (м. Шверін), зараз працює в театрі м. Бад-Зегеберг. На театральній сцені зіграв ролі Фабіана в п'єсі Віктора Гюго «Марія Тюдор», Спартака, Робін Гуда, Труфальдіно. Крім того, Гойко Мітіч поставив декілька дитячих фільмів.

В 1988 році у прокат вийшов останній, тринадцятий фільм з серії вестернів про індіанців «Мисливці в преріях Мексики» режисера Ганса Кнетшца. У 80-ті - 90-ті роки деякі фільми з участю Гойко Мітіча були закуплені для прокату у США.

З середини 80-х років і до цього часу грає роль Віннету на щорічному театралізованому фестивалі Карла Мая в Бад-Зегебергу поблизу Гамбурга.

У 80-ті роки був ведучим спортивної програми на телебаченні НДР.

В 1996 році вийшли друком мемуари «Гойко Мітіч: Спогади» видавництва Ullstein.

До 2000 року Гойко Мітіч залишався громадянином Югославії, потім прийняв німецьке громадянство.

Вибрана фільмографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]