Гойтосир
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гойтоси́р (Ойтосир, Ойтосір; грец. Γοιτόσυρος, варіант Οιτόσυρος) — у скіфській міфології бог, згідно Геродоту, тотожний грецькому Аполону і разом з Артімпасою, Аресом, Гераклом складав третій (нижній) розряд божеств семибожного скіфського пантеону[1]. Сутність образу неясна зважаючи на відсутність відомостей і неясності етимології імені; у другій частині імені впізнається іранській корінь із значенням «могутній». Позиція в структурі пантеону дозволяє припускати зв'язок Гойтосира з середньою зоною космосу.
Гойтосир — бог-охоронець худоби, пастух. Водночас він був лучником і переможцем чудовиськ, сонячним богом, богом світла. Уважається, що саме Гойтосир зображений у вигляді вершника, який впольовує оленя, на пластині — прикраси коня з кургану біля с. Гюнівка Запорізької області.
Борис Рибаков ототожнював Гойтосира із Дажбогом у слов'янському пантеоні [2] [3]. На думку українського народознавця Галини Лозко, Гойтосир має деякі риси інших слов'янських богів Велеса, Симаргла, Ярила. Проте, малодослідженість скіфського пантеону не дає можливості провести більш точні аналогії зі слов'янською міфологією. [4]
[ред.] Виноски
[ред.] Література
- Геродот. Історія. Кн.4. Мельпомена
- Мифологический словарь/Гл.ред. Е.М. Мелетинский - М.:'Советская энциклопедия', 1990 г.- 672 с.
 |
У цієї статті немає інтервікі-посилань.
Ви можете допомогти проекту, знайшовши та додавши їх.
|
