Голден делішес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Голден делішес (англ. Golden Delicious)
GoldenD cultivar.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Яблуневі (Maloideae)
Рід: Яблуня (Malus)
Вид: Голден Делішес
Біноміальна назва
Golden Delicious
США США Округ Клей, Західна Вірджінія, США, 1905
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Malus domestica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Malus domestica


Голден Делішес (англ. Golden Delicious - «золотий чудовий») — сорт американського походження, відібраний у 1890 році у Східній Вірджинії А.Х. Моллінгсом із сіянців невідомого походження.

Опис[ред.ред. код]

Дерево сильноросле, з широкоовальною або округлою середньозагущеною кроною. Середньорозвинуті скелетні гілки відходять від стовбура майже під прямим кутому Пробуджуваність бруньок середня, пагоноутворювальна здатність середня. Плодоносить на кільчатках, списиках, плодових прутиках, однорічних приростах.

Зимостійкість нижча за середню, стійкість до парші та борошнистої роси середня. Сорт вибагливий до тепла, сонячної, радіації, рівня агротехніки.

Цвіте в пізні строки, довго. Формує пилок середньої або високої життєздатності — 42—76%. Зав'язування плодів від вільного запилення високе — 9-27%.

У плодоношення на середньорослій підщепі вступає на третій—четвертий рік після садіння, на карликовій — на другий—третій. Плодоносить стабільно. Урожайність нарощує швидко. В умовах Криму у 8—10-річних дерев на карликовій підщепі вона сягає 35—50 кг (28—63 т/га), на середньорослій — 45—60 кг (37—50 т/га), На Поділлі насадження цього сорту на середньорослій підщепі в 10—14-річному віці дають до 34 т плодів а гектара.

Плоди[ред.ред. код]

Голден делішес - сорт яблук жовтого кольору

Плоди середнього та більше за середній розміру (120—190 г), середньої одномірності, видовжено-округло-конічні, зеленувато-жовті, з великими опробковілими світло-коричневими сочевичками, іноді з незначним оранжевим рум'янком та іржавою сіткою. Шкірочка середньої товщини, щільна, еластична, гладенька, суха. М'якуш жовтувато-кремовий, щільний, дрібнозернистий, соковитий, ароматний відмінного кислувато-солодкого смаку (4,5—4,6 бала). Знімна стиглість настає наприкінці вересня, споживча — у січні. У сховищі плоди зберігаються до березня, у холодильнику — до травня. Транспортабельність висока. Використовують переважно у свіжому вигляді та на виготовлення сухих порошків.

Посилання[ред.ред. код]