Голенищев Володимир Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Володимир Семенович Голенищев (29 (17) січня 1856 — † 5 серпня 1947) — російський єгиптолог.

Поряд з Б. А. Тураєвим, В. С. Голенищев був одним із засновників і найбільш визнаних авторитетів шкіл єгиптології і ассириологии в Росії і світі, один із засновників каїрській єгиптологічні школи. Володів 13 мовами.

Походження[ред.ред. код]

Володимир Семенович Голенищев належав до роду Голенищевим і був далеким родичем Михайла Іларіоновича Кутузова, народився в родині багатого купця і отримав чудову освіту. Освіту здобув у Петербурзькому університеті. Давнім Єгиптом ж він захопився ще в юнацькі роки. У 14-річному віці Володимир Семенович придбав свій перший давньоєгипетський пам'ятник, що поклав початок його знаменитої колекції.

Професійна діяльність[ред.ред. код]

У 1870 В. С. Голенищев був зарахований на службу в Ермітаж. Тут він почав роботу з каталогізації, реставравраціі і дослідженню староєгипетських пам'яток. До нього цим ніхто не займався, і ніхто точно не знав, що ж з єгипетських старожитностей зберігалося в Ермітажі. Саме тут, в Ермітажі Володимир Семенович зробив відкриття, що прославило його як єгиптолога. Він знайшов прекрасний папірус з ієратичного письменами. У результаті своїх досліджень він з'ясував, що папірус складається з двох літературних творів. Назвав він цю знахідку «Папірус № 1 Санкт-Петербурга». Папірус цей містив «Повчання царя синові Мерікара» (Зараз Папірус Ермітаж 1116A) і «Пророцтво Неферті» (Папірус Ермітаж 1116B), які ввійшли у список найвідоміших творів Стародавнього Єгипту.

У 1881 році Володимир Семенович зробив ще одне приголомшливе відкриття масштабу світової єгиптології. Він відкрив ще один чудово зберігся папірус. Папірус цей датувався епохою Середнього царства і містив текст, який згодом отримав назву «Казка про потерпілого аварію корабля» (Нині — папірус Ермітаж 1115).

У 18841885 Голенищев проводив свої епіграфічні дослідження в Ваді-Хаммамата, які сам же і фінансував, а після опублікував їхні результати.

Протягом наступних 25 років він зробив більше 60 поїздок до Єгипту і зібрав колекцію з більш ніж 6000 єгипетських пам'яток, серед яких найвідоміші:

Передача колекції[ред.ред. код]

Поступово становище фінансових справ Голеніщева В. С. погіршувався, і йому довелося думати про те, щоб продати свою багатющу колекцію. Відразу ж посипалися пропозиції від різних іноземних музеїв. Однак, Володимир Семенович, будучи патріотом, вирішив, що колекція повинна залишитися в Росії.

У 1909, завдяки зусиллям Тураєва Б. А., Цвєтаєва І. В. та інших представників інтелігенції, Дума погодилася придбати колекцію на виплат в розореного до того моменту Голеніщева. Колекція потрапила в державну власність у 1912, якраз до відкриття нового Музею витончених мистецтв.

За кордоном[ред.ред. код]

З 1910 Голенищев через хворобу дружини переїжджає і залишається на постійне місце проживання за кордон — у південні країни. Спочатку він оселився в Ніцці, а з 1915, на запрошення переїжджає до Єгипту. Тут він заснував кафедру єгиптології в Каїрському університеті, яку очолював з 1924 по 1929 рік. У Єгипетському музеї в Каїрі він систематизував збори ієратичних папірусів в «Зведений каталог Каїрського музею».

Помер у Ніцці в 1947 у віці 90 років, похований на російському цвинтарі Кокад.