Головаха Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євген Іванович Головаха
Yevhen Holovakha.jpg
Євген Головаха у 2013
Народився 13 серпня 1950(1950-08-13) (63 роки)
Київ
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність соціологія, психологія
Відомий каузометрія
суспільна амбівалентність
Alma mater МДУ
Посада професор, заступник директора Інституту соціології НАНУ
Батько Іван Петрович Головаха
Матір Марія Львівна Злотіна
Дружина Наталія Вікторівна Паніна

Євге́н Іва́нович Голова́ха (*13 серпня 1950, Київ) — український психолог, соціолог та громадський діяч; доктор філософських наук, професор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї українських радянських філософів. Батько — професор філософії, завідувач кафедри марксистсько-ленінської філософії АН УРСР Іван Петрович Головаха; мати — Марія Львівна Злотіна викладала філософію в Київському державному університеті. Євген Головаха закінчив факультет психології Московського державного університету ім. М. Ломоносова (1967–1972) за фахом «психолог, викладач психології». В 1977 захистив кандидатську дисертацію «Структура групової діяльності: соціально-психологічний аналіз» (Інститут філософії АН УРСР). У 1990 році захистив докторську дисертацію «Життєва перспектива та професійне самовизначення молоді» (Інститут філософії АН УРСР).

З 1972 по 1991 — старший лаборант, аспірант, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, завідувач сектору механізмів демократизації суспільства відділу соціального управління Інституту філософії АН України. З 1991 — завідувач сектору соціологічної конфліктології, зав. відділу соціальної психології, заступник директора з наукової роботи, з 1996 — головний науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАНУ. В 1977–1979 рр. — старший викладач, Київського інституту театрального мистецтва.

Завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАНУ (з 2002). Заступник директора інституту з наукових питань. Головний редактор журналу «Соціологія: теорія, методи, маркетинг» (з січня 1988).

Науковий доробок[ред.ред. код]

  • Співавтор техніки «каузометрії» — біографічної психотерапевтичної методи, яка набула поширення в 1980-х роках у СРСР.
  • Автор власної психолого-соціологічної інтерпретації масового психологічного явища соціальної амбівалентності українського суспільства.

Членство в організаціях[ред.ред. код]

Українських
  • Громадська рада експертів із внутрішньополітичних питань (з листопада 2000)
  • Робоча група з підготовки проекту Концепції реформування політичної системи України (з березня 2001)
  • Комісія сприяння демократизації та розвитку громадянського суспільства (з жовтня 2002).
Міжнародних
  • Комітет політичної соціалізації Міжнародної асоціації політичних наук
  • Європейська асоціація експериментальної соціальної психології
  • Американська асоціація досліджень особи та соціальної психології.

Нагороди та почесні звання[ред.ред. код]

  • Лауреат премії АН УРСР за кращу роботу в галузі суспільних наук серед молодих науковців (1982)

Сім'я[ред.ред. код]

  • Дружина — Наталія Паніна (1949–2006), український соціолог.
  • Дочка — Інна Євгенівна Головаха-Хікс (нар. 1970), вчений-фольклорист, кандидат філологічних наук.[1]
  • Брат — Анатолій Головаха (нар. 1948), літератор, поет і перекладач; співавтор Євгена Головахи у кількох виданнях.[2][3][4]

Цитата[ред.ред. код]

  • З інтерв'ю газеті «День»:

    Вікіпедія — це, на мою думку, «звалище». До речі, не довіряйте їй. Там можуть написати що завгодно. Читайте серйозну літературу, енциклопедії, а Вікіпедія — для тих, хто не дуже любить працювати. Тому я просто пишаюся тим, що мене там немає.[5]

Публікації[ред.ред. код]

Євген Головаха — автор та співавтор понад 200 наукових праць, зокрема серед інших:[6]

Монографії[ред.ред. код]

  • Е. Головаха, А. Горбачик и др. Субъективная надежность: теория и метод измерения (ИСН) // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2008. — № 1.
  • Е. Головаха. Научная школа Юрия Левады о социокультурных изменениях в постсоветском обществе // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2006. — № 4.
  • Е. И. Головаха. Альтернативная философия. Словарь для неслужебного пользования А—Я. — К.: ПАРАПАН, 2008. — 96 с.
  • Социологическая публицистика, 2001.
  • Sociological Indicators. (2001)
  • Sociology in Ukraine (2000, співавтор)
  • (співатор) Тенденції розвитку українського суспільства (1994–1998 роки). Соціологічні показники, 1999.
  • Є. І. Головаха. Суспільство, що трансформується: досвід соціологічного моніторингу в Україні. — Фонд «Демократичні ініціативи», 1997. — 154 с. ISBN 9667321142
  • Є. І. Головаха, Н. В. Паніна. Інтегральний індекс соціального самопочуття (ІІСС): конструювання і застосування соціологічного тесту в масових опитуваннях. — К., Інт. соціології НАНУ, 1997. — 106 с. ISBN-10 9660203780
  • Е. И. Головаха, Н. В. Панина. Социальное безумие: история, теория и современная практика. — К.: Абрис, 1994. — 168 с. ISBN 5868280202
  • (співатор) Стратегія соціально-політичного розвитку України, 1994.
  • Е. И. Головаха, Н. В. Панина, Н. Н. Чурилов. Киев — 1990–1991. Социологический репортаж. — К. : Наук.думка, 1992. — 138 с. ISBN 5120034276
  • Е. И. Головаха, И. Э. Бекешкина, В. С. Небоженко. Демократизация общества и развитие личности: От тоталитаризма к демократии. — К., Наук. думка, 1992. — 128 с. ISBN 5120028284
  • Е. Головаха, А. Головаха. Наедине с сестрой таланта. [Афоризмы] — Красноярск, изд-во Краснояр. ун-та, 1990. [1]
  • Е. И. Головаха, Н. В. Панина. Психология человеческого взаимопонимания. — К., Политиздат Украины, 1989. — 189 с. ISBN 5319002491
  • Е. И. Головаха. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. — К., Наук. думка, 1988. — 142 с. ISBN 512000010X
  • Е. И. Головаха, А. А. Кроник. Психологическое время личности, 1984/ 2-е вид. 2008. ISBN 9785893572483
  • Структура групповой деятельности: Социально-психологический анализ. 1979

Статті[ред.ред. код]

  • Головаха Е. И., Кроник А. А. К исследованию мотивации жизненного пути личности: техника «каузометрии». // Кн. Мотивация личности. Под ред. А. Л. Бодалева. — М.: АПН СССР, 1982, С. 99-107.
  • Головаха Е. И., Панина Н. Н. Эмоциональная константность // Развитие прикладных психологических исследований и разработок. — Красноярск. — 1986.
  • Головаха Е. И., Панина Н. Н. Регуляция эмоций: к постановке вопроса о законе эмоциональной константности // Методологические проблемы оснований науки. — Киев. — 1986.
  • Головаха Е. И., Панина Н. В. Критерии и принципы разумной организации жизни // Разумная организация жизни личности. — Киев: Наукова думка, 1989. — С. 88-104.
  • Головаха Е. И., Панина Н. Н. Рациональность поведения и эмоции // Рациональность и семиотика поведения. — Киев: Ин-т философии АН УССР. — 1989.
  • Головаха Є., Паніна Н. Досвід комплексного дослідження соціального самопочуття, психологічного стану, самооцінки здоров'я та радіобіологічних показників у зоні радіаційного забруднення. // Соціальні наслідки чорнобильскої катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986-95 р.р.). — Харків: Фоліо,1996. — С. 25-35.
  • Головаха Є., Паніна Н. Соціальний резонанс і психологічний ефект гуманітарної медичної допомоги постраждалому населенню. // Соціальні наслідки чорнобильскої катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986-95 р.р.). — Харків: Фоліо, 1996. — С. 36-50.
  • Головаха Є., Паніна Н. Концептуальні засади вимірювання соціального самопочуття та психологічного стану потерпілого населення і постчорнобильська соціальна політика. // Соціальні наслідки чорнобильскої катастрофи (результати соціологічних досліджень 1986-95 р.р.). — Харків: Фоліо, 1996. — с. 51-56.
  • Головаха Є. І., Паніна Н. В. Тенденції розвитку українсько-російських відносин у громадській думці України та Росії // Українсько-російські відносини: гуманітарний вимір, 1998
  • Головаха Е. И., Панина Н. В. Двуязычие в Украине: реальное состояние и перспективы (результаты социологических исследований) // Российско-Украинский Бюллетень. 2000. — N6-7. — С.142-147.
  • Головаха Є., Паніна Н. Показники стилю життя особистості // Життєтворчість: концепція, досвід, проблеми. — Запоріжжя: Центріон, 2004. — С. 52-61.

Сценарії[ред.ред. код]

У 1985 році як консультант та ведучий брав участь у створенні науково-популярного фільму студії «Київнаукфільм» «Інтерв'ю з самим собою» за мотивами дослідження «Психологическое время личности, 1984». Режисер-постановник фільму — В'ячеслав Прокопенко.[Джерело?]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]