Головна послідовність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Діаграма Герцшпрунга—Рассела з нанесенням 2300 найближчих зір (складена Річардом Повеллом). Чітко видно переважне скупчення зір на ділянці головної послідовності. Світність Сонця взято за одиницю, воно розташовано на головній послідовності у місці перетину з кольоровим індексом B-V 0,66 (температура 5780K, спектральний клас G2)

Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга—Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На ній розташовується понад 90% усіх відомих зір Чумацького Шляху, зокрема Сонце.


Джерелом енергії зір головної послідовності є термоядерні реакції, у яких водень перетворюється на гелій. За сучасною теорією зоряної еволюції, час «спалювання» водню у ядрі зорі порівняно великий й залежить від її маси. Для Сонця він становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює \frac{10}{M^3} млрд років, де M — маса зорі (у масах Сонця)[1]. Стадія перебування на головній послідовності — найтриваліший етап еволюції зорі. Цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Головна послідовність // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.