Головне квантове число

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Головне́ ква́нтове число́натуральне число, що позначає номер енергетичного рівня в атомі. Характеризує енергію електронів, що займають даний енергетичний рівень. Із зростаючим головним квантовим числом зростають радіус орбіти і енергія електрона. Головне квантове число позначається як n.

Для атома водню енергія рівнів без врахування релятивістських поправок визначається тільки головним квантовим числом:

E_n = -\frac{R}{n^2} ,

де R - стала Рідберга. Для інших атомів такої простої залежності не існує, однак, енергетичні рівні електронів розпадаються, в залежності від енергії, на групи, які можна поставити у відповідність з головним квантовим числом. Ці групи рівнів називають електронними оболонками.

Найбільше число електронів на електронній оболонці визначається за формулою

N=2n^2.

Головне визначає число вузлових точок радіальних атомних хвильових функцій.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа. 


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.