Головний залізничний вокзал (Львів)
| Головний залізничний вокзал центральний вокзал, сторінка-дублікат | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Адреса | Шаблон:Лвм, пл. Двірцева, 1 |
| Координати |
Координати: 49°83′95″ пн. ш. 23°29′46″ сх. д. / 50.40972° пн. ш. 23.49611° сх. д. Координати: мінути широти >= 60 Координати: секунди широти >= 60 {{#coordinates:}}: недопустима широта |
| Структура | |
| Платформ | 5 |
| Тип платформ | 3 острівні, 2 бічні |
| Колій | 8 |
| Час роботи | цілодобово |
| Історія | |
| Відкрито | 1861 |
| Перебудовано | 1904, 1923, 1946—1951, 2001 |
| Будівля | |
| Архітектор | Владислав Садловський |
| Стиль | віденська сецесія |
| Поверхів | 3 |
| Інша інформація | |
| Власник | Львівська залізниця |
| Оператор | Укрзалізниця |
| Код ЄМР (АСУЗТ) | 370006 |
| Код Експрес-3 | 2218000 |
| Мапа | |
 | |
| Головний залізничний вокзал на Вікісховищі | |
Шаблон:Львів—Красне Шаблон:Львів—Стрий Головни́й залізни́чний вокза́л (також Льві́в-Головни́й, на львівській ґварі «Двірець») — вокзал станції Львів. Головний вокзал Львова та Львівської залізниці. Історично, це перший вокзал на території сучасної України. Розташований за 2,5 км від центру міста на південний захід на лінії Головного європейського вододілу на висоті 316 м над рівнем моря[1].
З 1861 року, часу відкриття, це вже друга вокзальна споруда, зведена у 1904 році.
Вокзал обслуговує всі поїзди далекого та місцевого сполучення, а також приміські поїзди Краснянського, Рава-Руського, Сокальського та Луцького напрямків.
Історія
У 1841 році уряд Австрійської імперії затвердив Програму у справах залізниць, якою, серед іншого, було передбачено будівництво залізниць у Королівстві Галичини та Волині. Лінія з Відня до Львова мала бути збудована до 31 грудня 1863 року. Після цього місто мало бути сполучене з Бродами, Чернівцями та іншими містами коронної землі[2].
У 1858 році цісарсько-королівське Привілейоване товариство Галицьких залізниць імені Карла Людвіга отримало концесію на будівництво вокзалу у Львові. Будівництво велося на заболоченому узгір'ї на площі 67 моргів. Відкриття вокзалу відбулося одночасно з відкриттям руху Галицькою залізницею імені Карла Людвіга на ділянці Перемишль — Львів, 4 листопада 1861 року. О 14:30 прибув перший потяг у складі паротягу «Ярослав», двох пасажирських вагонів та чотирьох платформ. 24 листопада дирекція залізниці отримала дозвіл на регулярний рух потягів зі Львова до Відня і Кракова.
У 1866 році відкрито рух до Чернівців, у 1869 році — до Бродів і кордону з Російською імперією, у 1881 році — до Тернополя і Підволочиська[2].
Споруда вокзалу була 70 сажнів завдовжки і 10 сажнів завширшки. В приміщенні розташовувалися зали очікування для пасажирів усіх класів, ресторан, кав'ярня, контори технічних служб і поліції, каса багажного відділення, поштове відділення. Поблизу будівлі вокзалу були розміщені два павільйони для контор і помешкань службовців, вагонне депо з чотирнадцятьма вагонами, казарми для наглядачів і залізничних робітників, ремонтні майстерні, склади. Персонал вокзалу складав 38 осіб: начальник, 26 службовців, 10 наглядачів і лікар.
З побудовою Чернівецького вокзалу, між ними виникла конкуренція. Згодом їхні функції було розділено: Чернівецький вокзал приймав потяги з напрямку Кракова, Головний вокзал — з напрямку Чернівців[1].
У 1892 році залізниця стала власністю держави. Це пришвидшило притік інвестицій, відповідно, і будівництво нових ліній. Це поставило питання про будівництво у Львові нового залізничного вокзалу, адже існуючий не справлявся і зростаючим пасажиропотоком. У 1899 році було розглянуто і затверджено проект авторства Владислава Садловського, виконаний у 1898 році на підставі матеріалів директора залізниці Людвіка Вежбицького.
Будівництво було розпочато у 1902 році на місці старого вокзалу. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського, Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. Головний вхід та дебаркадер виконані за проектом інженера Є. Зеленевського. Інтер'єри залів очукування 1 і 2 класів спроектував А. Захаревич. Інтер'єри залів очікування 3 класу, ресторану та їдальні спроетували Т. Обмінський та О. Лушпинський. Фронтон будівлі прикрасили скульптурами А. Попеля і П. Війтовича: жінка символізує залізницю і торгівлю, чоловік на леві — промисловість і місто Львів. Основним елементом оформлення головного вестибюля був вітраж «Архангел Михаїл» з панорамним видом Львова на тлі.
Вокзал було відкрито 26 березня 1904 року. Після відкриття він був одним з найсучасніших у Європі[1].
20 червня 1915 року вокзал підпалили відступаючі війська Російської імперії. Споруда також значно постраждала врезультаті польсько-української війни 1918—1919 років. Врезультаті були знищені початкові інтер'єри та центральний портал вокзалу[3]. Після переходу Львова до Польщі почалися роботи з відновлення вокзалу під керівництвом архітектора Генрика Заремби. У 1923 році на фасаді та всередині споруди встановлено кілька композицій Петра Війтовича. Повністю, перебудова львівського вокзалу завершилася лише у 1930 році[1].
Вокзал сильно постраждав під час Другої світової війни, яким він піддавався вже з першого дня війни — 1 вересня 1939 року. Повне повоєнне відновлення завершилося лише у 1957 році.
У 2003 році, до сторіччя споруди, вокзал було відреставровано.
Структура
Сьогодні у приміщенні вокзалу міститься: 1 касовий зал, 6 залів очікування різної комфортабельності, VIP-зал, зал офіційних делегацій, 3 бари, ресторан, перукарня, газетні та аптечні кіоски, кімнати відпочинку. Вокзал має 5 перонів, 8 колій (по одній колії біля першого та п'ятого перонів та по дві біля другого, третього, четвертого перонів). Вихід до перонів забезпечують три підземні переходи, а до першого перону, крім них, ще два зовнішні виходи. Над усіма перонами вокзалу знаходиться металево-скляний дебаркадер.
Аркові перекриття перонного дебаркадеру утворюють клепані зі сталі ферми великого радіусу, які заповнені броньованим склом. Загальна довжина конструкції — 159 м, ширина — 69 м. Метелеві елементи каркасу виготовлені на комбінаті «Вітковіце» в Остраві (сучасна Чехія)[4].
Поблизу вокзалу, на площі Двірцевій знаходиться кінцева зупинка трамвайних маршрутів № 1, 6, 9, 9а та автобусних маршрутів № 2, 18, 66, 67.
Галерея
-
Фасад -
Перони -
Перони -
Інформаційний стенд для туристів біля вокзалу
-
Вигляд на вокзал з вулиці Чернівецької
Примітки
- ↑ а б в г Ірина Котлобулатова. Енциклопедія Львова // Залізничні вокзали / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 380-383. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- ↑ а б Андрій Басараб. Енциклопедія Львова // Залізничний транспорт / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 372-380. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- ↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. // Архітектура початку ХХ століття (1900-1918) / Бірюльов Юрій Олександрович. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 457. — ISBN 978-966-7022-778.
- ↑ Христина Харчук. Енциклопедія Львова // Дебаркадер залізничного вокзалу / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 30. — ISBN 978-966-7007-69-0.
Посилання
- Вокзал станції Львів. Офіційний сайт Укрзалізниці
- Розклад руху поїздів далекого та місцевого сполучення на 2010-2011 роки. Щоденний Львів
- Розклад руху приміських поїздів на 2010-2011 роки. Щоденний Львів
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
