Головін Олександр Якович

Олександр Якович Головін
рос. Александр Яковлевич Головин
Ім'я при народженні	Александр Яковлевич Головин
Дата народження	1 березня 1863
Місце народження	Москва
Дата смерті	17 лютого 1930
Місце смерті	Дитяче Село (Пушкін)
Національність	росіянин
Напрямок	Модерн, реалізм

Олександр Якович Головін (рос. Александр Яковлевич Головин, 1 березня 1863, Москва — 17 лютого 1930, Дитяче Село) — відомий російський художник. Малював замовлені і театральні портрети, натюрморти з квітами, пейзажі. Надзвичайно обдарований театральний художник, автор багатьох декорацій до вистав і театральних завіс.Займався графікою, робив театральні програмки, ілюстрації до книжок.

Навчання.

Народився в Москві. Походить з родини священика.Навчався в відомій гімназії Поліванова, де навчались Максиміліан Волошин, Валерій Брюсов.

Московське училище живопису,скульптури і архітектури

Автопортрет, 1919 р.

Художню освіту отримав в Московському училищі живопису,скульптури і архітектури, куди потрапив у 1881 р. Навчання починав на відділенні архітектури, але перейшов на художнє. Його вчителі - І.М.Прянішніков і В.Є.Маковський. Добрі відносини з вчителями не склалися, бо ті засуджували самостійність учня і схильність до вирішння декоративних і колористичних завдань. Тому найбільший вплив на формування Головіна мав колорист Полєнов Василь Дмитрович (1844-1927), палітра якого сяяла за словами Головіна. Але офіційно за класом Полєнова він не рахувався.

Двічі в Парижі

Берези, 1908 р.

Головін двічі відвідав Париж. У 1889 р. він навчався в школі Колароссі (клас Жюля Сімона і Жака Бланша), у 1897 р. в школі Вітті. Захоплення імпресіонізмом мало недовгий час і пізніше матиме залишки лише в технічних засобах Головіна при виконанні пейзажів. Все життя він буде дотримуватись реалізму з незначними домішками імпресіонізму чи модерну. Постійні колористичні пошуки спонукали художника звертатися до роботи переважно темперою,гуашами, пастеллю.

Садиба Абрамцево .

Недовга доба стилю модерн характерна зверненням до кустарних промислів і ремісничіх виробів. Захоплення декоративно-ужитковим мистецтвом пережили Савва Мамонтов, Михайло Врубель, Богдан та Варвара Ханенки, Олександр Головін.

Художник робив ескізи меблів,інтер'єрів в неоросійському стилі, килимів. Особливе місце посіли керамічні вироби Головіна в майстерні садиби Абрамцево - тарілі, горщики, вази, кахлі. Піч з кахлями була окрасою інтер'єру в неоросійському стилі, створеному Головіним у 1903 році. А його керамічне панно «Клеопатра» і досі прикрашає фасад готелю «Метрополь» в Москві.

Іспанія

Художник мандрував світом і подорожував по Італії, Греції. Враження після відвідин Грейції відбилися в створенні панно «Цвинтар Стародавньої Греції» для Музею красних мистецтв в Москві, яке будував професор В.Цвєтаєв. Панно було зруйновано в часи 2-ї світової війни.

Головін був одним з небагатьох художників Росії, що відвідали далеку Іспанію. Художник побачив Бургос, Барселону, Мадрид, Толедо , Валенсію, Гранаду з залишками палацу мавританських володарів Альгамбри. Іспанія вразила художника контрастом багатої історії, запальних іспанських характерів і надзвичайним поширенням бідності. Іспанія, її костюми, її жінки довго будуть одною з тем станкового живопису художника, яку в Росії підживлювали вистави опери Ж. Бізе «Кармен».

Портрети пензля Головіна

Театральний режисер В.Меєрхольд

Головін заявив про себе як цікавого портретиста ще в ранні роки.Коло його моделей спочатку замикалося на друзях чи молодій дружині( портрет невідомого хлопчика, 1887, художник Є.Татевосян,1898, заснула(дружина художника).

Серед замовлених портретів Головіна - кінний портрет багачки Є.Носової, поет Кузмін, художник Реріх Микола Костянтинович, невідомий аристократ з тенісною ракеткою. Пізніше будуть зроблені портрети композитора Скрябіна Олександра Миколайовича, режисера В.Меєрхольда, декілька надзвичайно вдалих автопортретів.

Зустрічі і співпраця з багатьма акторами спонукала художника до створення портретів багатьох акторів. Серед них головне місце посіли портрети оперного співака Ф.Шаляпіна в ролях Фарлафа(«Руслан і Людмила»), Мефістофеля («Фауст» Гуно), царя Бориса Годунова( «Борис Годунов» Мусоргського ), Олоферна ( «Юдиф» Серова).

Мамонтовський гурток

Перші театральні роботи Головін виконав в Мамонтовському гуртку.Проихильник опери і оперного співу, Савва Мамонтов часто влаштовував домашні вистави в садибі Абрамцево. Художник М.Нєстеров згадував :там була атмосфера, де «всі грають, малюють і співають. Усі артисти чи друзі артистів ». Нєстєрова доповнював Станіславський Костянтин Сергійович, який теж бував в Абрамцево : « Тоді весь будинок на тиждень або два робився філією майстерень кравців і художників. В одній кімнаті стелили полотно для Полєнова, поряд працював Врубель , в другій половині будинку шили і приміряли театральні костюми, в куточках йшлись репетиції. В кабінеті хазяїна сяяли вогні, грюкали сокири, бо там майстрували сцену».

Пізніше за сприяння Головіна при Імператорських театрах відкриють бутафорський цех і новий костюмерний.

1898 рік.Початок роботи в театрі.

У 1898 р. Головін, якого добре знали в Москві, отримав запрошення на роботу в Великий театр( російською-Большой театр). Після вагань художник погодився і це стало початком його довгої співпраці з різними театрами. На жаль, блискуча театральна кар'єра майстра приховала його звершення в жанрах портрету, в пейзажному живопису,в створенні декоративних панно.Довгий час Головіна вивчали і зараховували до суто театральних художників, що було і залишається помилкою.

Перелік театральних робіт( декорації )

Маскарадна зала. Ескіз О. Головіна до драми М. Лермонтова.

• Ледяний дім (опера Корещенка, 1900 )
• Псковітянка (опера Римського-Корсакова, 1901 )
• Кармен (опера Бізе,1908 )
• У брами царства ( опера Гамсуна, 1908)
• Орфей і Еврідіка (опера Глюка, 1911 )
• Гроза (драма Островського, 1916 )
• Маскарад ( драма Лермонтова, 1917)
• Кам'яний гість ( по Пушкіну і Даргомизькому, 1917)

Короткий термін працював в антрепризі Дягілєва Сергія Павловича в Російських сезонах в Парижі( декорації до опери «Борис Годунов»,1908, балету «Жар-птах» Стравинського, 1910).

Старий театральний художник ( за часів після більшовицького перевороту 1917 р.)встиг зробити декорації до «Весілля Фігаро», 1927 р. та до «Отелло» Шекспіра(обидва у МХАТі в Москві).

Смерть

Головін мав хворобу серця, що і спричинило його смерть. Він помер в Дитячому Селі,як перейменували більшовики царську резиденцію( в минулому Царське Село (музей-заповідник) ).

Див. також

• Театрально-декораційне мистецтво

Посилання

• Александр Яковлевич Головин. Биография, творчество и картины художника
• Головин Александр Яковлевич. Биография и творчество художника на Artonline.ru

Джерела

• А. Я. Головин. Встречи и впечатления. Письма. Воспоминания о Головине, Л. — М., 1960 (рос) ;
• Бассехес А., Театр и живопись Головина, М., [1970](рос) .
• Онуфриева С. «Александр Яковлевич Головин». Л., 1977(рос) .
• Гофман И. «Головин-портретист». Л., 1981(рос) .
• Александр Головин: Альбом. М., 1981(рос) .
• Пожарская М. «Александр Головин». М., 1991(рос) .