Голодомор (1932—1933) — невідома українська трагедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Голодомор (1932-1933) — невідома українська трагедія
Book Holodomor.jpg
Обкладинка 1-го видання
Автор José Eduardo Franco та Beata Cieszynska
Назва мовою оригіналу Holodomor - A desconhecida tragédia ucraniana (1932-1933)
Країна Португалія Португалія
Мова португальська
Тема історія, геноцид
Видавництво Grácio Editor
Публікація червень 2013
Media type на папері
Сторінки 208
ISBN 978-989-8377-39-5

Голодомор (1932–1933) — невідома українська трагедія (оригінальна назва порт. Holodomor - A desconhecida tragédia ucraniana (1932-1933) — книга Жозе Едуардо Франко (порт. José Eduardo Franco) та Беати Цєжинської (порт. Beata Cieszyńka), написана в співпраці з Анною Прокопишин (порт. Ana Prokopyshyn) та Луїсом де Матосом Рібейро (порт. Luis de Matos Ribeiro), котра вийшла друком в Португалії у видавництві Grácio Editor в червні 2013 року. Передмову написав Гільєрме де Олівейра Мартінс (порт. Guilherme de Oliveira Martins).

Ця книга

« "є одним з лідерів у своєму роді португальською мовою і контексті, в результаті того, що в зверненні до аудиторії торкається тих сторінок історії, котрі багато хто хотів би видалити, і котрі до цих пір, після вісімдесяти років, призводять до спірних читань. Випадок великого голоду в Радянському Союзі, відомий як Голодомор (що означає «смерть від голоду») належить до числа самих великих та особливо тяжких убивств добре відомого цим ХХ століття, і в цьому все ще багато невідомого. Це штучно викликаний сталінським режимом для народів Радянського Союзу голод в 1932 і 1933 роках в результаті провалу насильницької колективізації. Великий голод торкнувся, головним чином, частини країни з великими і родючими сільськогосподарськими землями, серед яких в даному випадку виділяються українські, чия держава, географічно, є другою за величиною в Європі і де, за оцінками, число жертв голоду досягло десятків мільйонів".
Оригінальний текст (англ.)

This book "is a pioneer of its kind in Portuguese language and context, bringing to the audience touching pages of history that many would want to erase, and still today, after eighty years, lead to controversial readings. The case of the Great Famine in the Soviet Union, known as Holodomor or Golodomor (meaning "death by hunger") belongs to the most extensive and heinous massacres known by the twentieth century, and it’s still unknown by many. It is an artificially induced famine during the years 1932 and 1933 by the Stalinist regime to the peoples of the Soviet Union as a result of the failure of forced collectivization. The Great Famine affected mainly the countries with large and fertile agricultural land, among which the Ukrainian case stands out, whose country, geographically, is the second largest in Europe and where it is estimated that the number of famine victims reached a dozen million".

 »

[1]

Передісторія[ред.ред. код]

Ідея видати збірку виникла в 2009 році, коли в рамках проведення в Португалії «Днів української культури та історії у Лісабонському університеті» пройшла наукова конференція про Голодомор в Україні 1932—1933 років.

На той момент вже у п'яти містах Португалії муніципальні ради визнали своїми рішеннями Голодомор 1932–1933 років актом геноциду проти українського народу.

Як написала в своїй заяві Рада Спілки українців у Португалії:

Ця збірка — результат плідної співпраці, з одного боку, громадської організації Спілки українців у Португалії з Посольством України (до президенства Януковича, який фактично заперечив характер геноциду[2] проти українців у Голодоморі), та провідного ВУЗу Португалії - Лісабонського університету з Асоціацією Іберо-слов'янських мов та португальських істориків, з іншого.
[3][4][5]

Синопсис[ред.ред. код]

У цій книзі представлений міждисциплінарний матеріал у п'яти частинах: історичні підходи; правові експертизи; враження преси; художнє бачення і заяви, які розпочинаються передмовою Гільєрме де Олівейра Мартінеса, і два відкриття текстів, спочатку Жозе Едуарду Франка та Беати Цєжинської, а друга — резолюція № 1723 Парламентської асамблеї Ради Європи, яка трактує Голодомор як злочин проти людяності.[6]

У першій частині розміщено сім статей істориків, соціологів і політологів, котрі висвітлюють питання історичного визначення Голодомору та умови його виникнення. Авторами текстів є Антоніо Рамос дос Сантос (Лісабонський університет); Карлос Гаспар (Португальська інститут міжнародних відносин Нового університету Лісабона[en]), Хосе Луїс Андраде (Історичне товариство незалежності Португалії), Луїс де Матос Рібейро (CompaRes/CLEPUL5), Руї Мігель Рібейро (Фернандо Пессоа університет[pt]); Енріке Ваз Дуарте і Антоніо Роза Мендес[pt] (Університет Алгарве).

У другій частині Володимир Василенко, український посол у Великобританії, дає нам правову оцінку питання Голодомору як геноциду.

Третя частина книги, під заголовком «Враження преси», складається з двох частин. Перший розділ присвячений огляду кілька згадок з даного питання в португальських ЗМІ, будь то з газет або журналів, а другий розділ цієї частини зібрав підходи до діяльності української громади в Португалії, присвячені пам'яті та визнання Голодомору в португальській культурі, в тому числі статті Ростислава Троненко, колишного посла України в Португалії.

Наступна, четверта частина книги, ставить питання про Голодомор в естетичному контексті. Зважаючи на можливі обмеження в знаннях при описах подій, так ідеологічно далеких португальському читачеві, «Художній розділ бачення» відкривається статтею Руї Бебіано (англ. Rui Bebiano) (Університет Коїмбра-Центр соціальних досліджень) в контексті опису ГУЛАГу (репресивна функція якого набула особливої ​​актуальності під час колективізації сільського господарства і її наслідку — голоду).

Потім наведені концептуалізації, розроблені такими португальськими художниками, як Мануель Валенте Алвес, Тьяго Піментел, Енріке Ваз Дуарте і Франсіско Провіденсія (англ. Manuel Valente Alves, Tiago Pimentel, Henrique Vaz Duarte and Francisco Providência), в честь пам'яті про жертв Голодомору.

Нарешті остання, п'ята частина, під назвою «Заяви», містять широкий перелік актів, виданих по відношенню до Голодомору різними установами: міжнародними організаціями, національними парламентами, політичними та релігійними лідерами, державними та муніципальними регіональними асамблеями, академічною спільнотою, а також церемонії в пам'ять про жертв Голодомору.

Коротко кажучи,

« "ця книга дає читачеві дуже всеосяжний і міждисциплінарний історико-соціологічний аналіз Голодомору та актів національного та міжнародного визнання, а також дає звіт про складний процес його поступу в загальній свідомості, через широке журналістське, артистичне і культурне поширення. Це, безсумнівно, значний португальський внесок у сучасну історію, а також надання можливості віддати належне пам'яті мільйонів жертв цієї величезної і все ж таки невідомої широкому загалові трагедії".
Оригінальний текст (англ.)

In short, "this book gives the reader a very comprehensive and interdisciplinary historical and sociological analysis of the Holodomor and of acts of national and international recognition, but also gives an account of the complex process of its entry into the common consciousness, through the widespread journalistic, artistic and cultural dissemination. It is undoubtedly a Portuguese contribution to contemporary history, also providing justice to the memory of the millions of victims of this great and yet so unknown tragedy".

 »

[7]

Презентація[ред.ред. код]

Презентація книги «Голодомор (1932—1933) — невідома українська трагедія» пройшла 16 липня 2013 року у Лісабоні. В ній взяв участь народний депутат України 7-го скликання (фракція «Батьківщини») Олександр Бригинець, який зокрема сказав:

«це видання португальською мовою, якою спілкуються понад 200 мільйонів людей у світі, допоможе не тільки розширити географію знання про страшний злочин проти українців, наслідки якого ми відчуваємо і сьогодні, але й посприяє задоволенню прохання української громади у Португалії до Португальського парламенту - визнати Голодомор 1932-33рр. актом Геноциду проти українців».
[4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]