Голосіївський парк імені Максима Рильського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голосіївський парк
імені Максима Рильського
Пам'ятник Максиму Рильському біля головного входу до парку
50°23′25″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.39028° пн. ш. 30.50722° сх. д. / 50.39028; 30.50722Координати: 50°23′25″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.39028° пн. ш. 30.50722° сх. д. / 50.39028; 30.50722
Тип культури і відпочинку
Відкрито 1957 рік
Площа 126,32 га
Країна  Україна
Розташування Київ, Голосіївський район, вздовж Голосіївського проспекту
Голосіївський парк імені Максима Рильського. Карта розташування: Київ
Голосіївський парк імені Максима Рильського
Голосіївський парк
імені Максима Рильського
Голосіївський парк
імені Максима Рильського (Київ)
Мапа
CMNS: Голосіївський парк імені Максима Рильського у Вікісховищі
Біля Горіхуватських ставків
На Горіхуватських ставках цвіте латаття

Голосі́ївський парк імені Максима Рильського — парк у південній частині міста Києва, у Голосіївському районі, у місцевості Голосіїв, розташований вздовж Голосіївського проспекту.

Історія[ред. | ред. код]

Закладений у 1957 році у північній частині Голосіївського лісу. Пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення — з 1960 року[1][2]. Площа — 140,9 га.

2007 року було утворено національний природний парк «Голосіївський» площею 4521,29 гектара з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України[3].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Територія парку є частиною залишку природного лісу, що колись з півдня оточував Київ. Рельєф сильно розсічений. Композиційною віссю парку є каскад із чотирьох ставків площею близько 6 га, розміщений уздовж долини струмка Горіхуватка. На нижньому ставку (біля Голосіївської площі) влаштовано човнову станцію. У парку розміщені містечка атракціонів, дитячі майданчики, кафе, ресторани.

У 1964 році парку було присвоєно ім'я українського поета Максима Рильського (1895—1964), який у 1951—1964 роках жив і працював у будинку на Радянській вулиці (нині — вулиця Максима Рильського), розташованій поруч з парком (зокрема, у 1959 року вийшла поетична збірка Максима Рильського під назвою «Голосіївська осінь»). У 2003 році біля центрального входу до парку було відкрито пам'ятник Максиму Рильському (автори — скульптор Петро Остапенко та архітектор Олег Стукалов).

У 1941 році по території Голосіївського лісу проходила лінія оборони Києва. У 1965 році на території Голосіївського парку було встановлено пам'ятник учасникам оборони Києва 1941 року у вигляді гранітної стели (архітектор — Всеволод Суворов).

Проєктом нового Генерального плану Києва передбачено розширення територій національного природного парку «Голосіївський» на 1,7 тис. гектарів — до 12,7 тис. гектарів у межах міста.[4]

Голосіївський ліс

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 29 січня 1960 року № 105. Перезатверджено постановою колегії Держкомприроди Української РСР від 30 серпня 1990 року № 18.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]
  3. Указ Президента України № 794/2007 від 27 серпня 2007 року «Про створення національного природного парку „Голосіївський“»
  4. У Києві планують розширити національний природний парк «Голосіївський». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]