Голотропне дихання
 | Ця стаття має виражений рекламний характер. (грудень 2018) |
 | Нейтральність цієї статті під сумнівом. (грудень 2018) |
Голотропне дихання (або Дихання Ґрофа, грец. «holos» (цілісність) і «trepein» (дорога, прагнення)) — альтернативна медична концепція трансперсональної психології, в якій використовується гіпервентиляція для досягнення стану зміненої свідомості, розроблений чеським психіатром Станіславом Ґрофом (відомий також вивченням ЛСД та психоделічної терапії) і його дружиною Крістіною Ґроф.
Ґроф розрізняє два стани свідомості: гілотропний і голотропний. Гілотропний стан належить до «нормального, повсякденного досвіду консенсусної реальності». І навпаки, голотропність характерна для незвичайних станів свідомості, таких як медитативний, містичний або психоделічний досвід.
Ґрунтуючись на своїх спостереженнях під час дослідження ЛСД і на теорії родової травми[en] Отто Ранка, Гроф побудував теоретичну основу для пренатальної та перинатальної психології[en] та трансперсональної психології, у якій досвід психоделічних сеансів та інших «голотропних» станів розуміється як такі, що на них впливає біографічний, внутрішньоутробний і перинатальний досвід, а також ряд трансперсональних явищ[1]. Згодом ця теорія розвинулася в те, що Гроф назвав «розширеною картографією людської психіки». Після придушення легального вживання ЛСД на початку 1970-х років Гроф розвивав цей терапевтичний напрямок без наркотиків, спільно розробляючи зі своєю дружиною Крістіною Гроф поєднання глибокого та прискореного дихання, музики, що викликає спогади, зосередженої роботи над тілом і малювання мандали[2].
Гіпотеза близькосмертного досвіду
Наприкінці 1970-х років Гроф запропонував психологічну гіпотезу для пояснення близькосмертного досвіду (NDE). За словами Грофа, NDE відображає спогади про процес пологів з тунелем, що представляє родові шляхи. Сьюзен Блекмор стверджувала, що ця гіпотеза «нажаль недостатня, щоб пояснити NDE. Для початку новонароджена дитина не побачить нічого схожого на тунель, народжуючись».[3] Психолог Кріс Френч[en] писав, що «досвід народження є лише зовні схожий на NDE», і цю гіпотезу було спростовано, оскільки для тих, хто народився за допомогою кесаревого розтину, зазвичай виникає тунель під час NDE.[4] Майкл Шермер також розкритикував гіпотезу: «немає ніяких доказів будь-яких дитячих спогадів. Крім того, родові шляхи не схожі на тунель, голова немовляти зазвичай опущена, а очі закриті». [18] До того ж діти не народжуються одразу з гарним зором, з народження діти бачать тільки плями світла, у віці 1 місяця малюк починає бачити силуети, і лише в віці 5-8 місяців починає бачити тривимірне зображення.[5] Стаття в рецензований журнал APA Psychology of Consciousness припустив, що пацієнти Грофа могли відчувати помилкові спогади про народження та до народження.[6]
Див.також[ред. | ред. код]
Офіційні сайти С. Ґрофа - http://www.holotropic.com/ [Архівовано 24 вересня 2013 у Wayback Machine.] та http://www.stanislavgrof.com [Архівовано 8 лютого 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ https://books.google.de/books?id=16uhwBOiNJkC&pg=PA39&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ https://books.google.de/books?id=7XrDvWKyFAUC&pg=PA97&redir_esc=y.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Blackmore, Susan (2 серпня 2004). Near-death experiences. Parapsychology. Routledge. с. 196—203.
- ↑ French, Christopher C. (2005). Near-death experiences in cardiac arrest survivors. Progress in Brain Research. Elsevier. с. 351—367.
- ↑ https://www.aoa.org/healthy-eyes/eye-health-for-life/infant-vision?sso=y.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Patihis, Lawrence; Younes Burton, Helena J. (2015-06). False memories in therapy and hypnosis before 1980. Psychology of Consciousness: Theory, Research, and Practice (англ.). Т. 2, № 2. с. 153—169. doi:10.1037/cns0000044. ISSN 2326-5531. Процитовано 21 серпня 2023.