Голоцван Леонід Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Голоцван
Народився 20 квітня 1934(1934-04-20)
Харків, Українська СРР, СРСР
Помер 24 квітня 2019(2019-04-24) (85 років)
Громадянство Аргентина Аргентина
Національність українець
Діяльність письменник
Членство Національна спілка письменників України
Роки активності з 1950

Леоні́д Іва́нович Голоцван (нар. 20 квітня 1934(19340420), Харків — 24 квітня 2019[1], Апостолес) — український поет, перекладач, активний популяризатор української культури в Аргентині. Член Національної спілки письменників України (з 1992), Асоціації письменників Аргентини (1991), член «Просвіти» та Фундації імені Тараса Шевченка в Аргентині, голова Товариства високошкільників Аргентини, діяч української діаспори Аргентини.

У літературі з 1950-х років. Живе і працює в Аргентині. Друкувався в журналі «Пороги» (Буенос-Айрес), альманасі «Поезія-89» (Київ), в аргентинській пресі.

Уперше в Україні видав іспанською мовою збірку поезій Т. Шевченка «Кобзар» («Всесвіт», 2003), автор «Антології української поезії», підручника з граматики української мови, збірки «Україна — пам'ять тисячолітнього народу», перекладів вибраних творів І. Франка, П. Тичини, В. Стуса та інших[2].

Родина[ред. | ред. код]

Походить з Харкова. До Аргентини потрапив підлітком після Другої світової війни.

Родина Голоцванів тоді складалася з батька, матері, малого та бабусі, яка мала прізвище Рябокоровко.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 20 квітня 1934 р. у Харкові в родині фізика. У роки Другої світової війни потрапив із родиною спочатку до Генуї, пізніше до Аргентини. Закінчив Кордовський національний університет, де одержав фах інженера цивільного будівництва. Будував мости. Почав друкуватися з 20-х років у емігрантських виданнях, з 1989 р. — в Україні. Перекладає твори Тараса Шевченка, часто виступає з лекціями про Великого Кобзаря в університетах Аргентини. З 1965 р. бере активну участь в українському товаристві «Сокіл».

Кар'єра інженера[ред. | ред. код]

Все своє життя Леонід Голоцван будував мости. Чотири з них у Патагонії на Ріо-Колорадо — одній з найбільших рік Аргентини. Працював викладачем Національного університету Комауе[en]. Член Спілки українських інженерів в Аргентині.[3]

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Перекладає твори Тараса Шевченка іспанською мовою, зокрема переклав тридцять поем, серед яких «Кавказ», «І мертвим, і живим», «Причинна», «Чигирин», «Перебендя», «До Основ'яненка» й інші.

Творить українською з п'ятнадцяти років. Друкувався в різних емігрантських виданнях, у тому числі в журналі «Пороги», будучи двадцятилітнім. Згодом додав до свого активу іспанську.

В Україні його вірші вперше з'явилися в альманасі «Поезія» 1989 року.

Переклав 54 українських авторів. До антології «Україна в поезії» ввійшли твори поетів ХІ-ХІІ століть, як-то «Хвалебна пісня Борису та Глібу» невідомого автора та «Хвалебна пісня князеві Володимиру Великому» Іларіона (1054 рік), «Плач Ярославни» зі «Слова о полку Ігоревім», фрагменти з козацької думи «Сокіл та соколятко» й «Роксоланії» Себастьяна Кленовича, а також «Де лібертате» Григорія Сковороди.

Виступає з лекціями про Шевченка в місцевих університетах, зокрема у Буенос-Айреському університеті.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Переклади з української на іспанську
  • «Ucrania en la Poesia» (1991) — антології української поезії
  • Тарас Шевченко. Кобзар: Літературно-художнє видання / Вибрані поезії українською та іспанською мовами. Упорядкував та переклав іспанською Леонід Голоцван. Київ, Видавничий дім «Всесвіт». 2003. Наклад 2000. 238 сторінок. ISBN 996-95968-5-8
Власні твори
  • Голоцван Л. Вірші // Слово і час. — 1992. — Ч. 12. — С. 60-61.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Colectividad Ucraniana de Apóstoles, Pueblos, Colonias, Norte de Corrientes. www.facebook.com (укр.). Процитовано 22 грудня 2019.
  2. Визначні представники української громади — Посольство України в Аргентинській Республіці
  3. Іваник Ю. Ґрех Ю. Історія українських інженерів в Арґентині // Інженери-українці в діяспорі. — Торонто, 1992. — С. 121.

Подальша література[ред. | ред. код]

  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання[ред. | ред. код]