Голубенко Євген Іванович
| Євген Іванович Голубенко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
4 листопада 1956 (67 років) Кам'янець-Подільський, УРСР | |||
| Країна |
 СРСР →  Україна | |||
| Жанр | художник кіно, сценарист | |||
| Навчання | Одеське художнє училище | |||
| Діяльність | художник, сценарист | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Євге́н Іва́нович Голубе́нко (* 4 листопада 1956, Кам'янець-Подільський) — український художник-постановник, сценарист, актор. Заслужений діяч мистецтв України (2009)[1].
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Євген Голубенко народився 4 листопада 1956 року на Польських фільварках у місті Кам'янці-Подільському. 1972 року там же закінчив дев'ять класів середньої школи № 13. Три роки займався в місцевій художній школі у викладачів Володимира Воїнова та Збіґнєва Гайха.
1972 року вступив до Одеського художнього училища імені Митрофана Грекова. 1977 року захистив диплом за спеціальністю «викладач креслення і малювання».
Від 1977 до 1979 року проживав на ліміті в Ленінграді. 1979 року повернувся до Одеси.
До 1986 року ховався від соціалістичного реалізму в заняттях, типових для представників андеґраунду: працював сторожем, машиністом казанної, освітлювачем і монтувальником сцени в ТЮГу, штукатуром-маляром у різних РБУ міста Одеси.
Від 1986 року — художник-декоратор на Одеській кіностудії. Від 1992 року — художник-постановник.
Чоловік кінорежисера Кіри Муратової. Розповідають, що колись Голубенко підкорив серце Кіри Муратової тим, що на її очах вирвав безпритульне кошеня з пащі величезного пса і відніс до ветеринара. Врятувати тварину не вдалася. Але це був учинок, який розповів про того, хто його зробив, краще від будь-яких слів [2].
Фільмографія[ред. | ред. код]
- «Астенічний синдром» (1989, художник-декоратор)
- «Чутливий міліціонер» (1992, у співавт. з О. Бокатовим)
- «Захоплення» (1994)
- «Три історії» (1997)
- «Другорядні люди» (2001)
- «Чеховські мотиви» (2002)
- «Настроювач» (2004)
- «Довідка» (2004, короткометражний)
- «Два в одному» (2006)
- «Мелодія для катеринки» (2009)
- «Вічне повернення» (2012) тощо.
Призи та нагороди[ред. | ред. код]
- 2004 — премія «Золотий Овен» за найкращу роботу художника (фільм «Настроювач»).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 29 травня 2009 року № 377/2009 «Про нагородження працівників акціонерного товариства „Одеська кіностудія“». Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 13 жовтня 2016.
- ↑ Дзеркало тижня. — 2006. — № 29.
Література[ред. | ред. код]
- Марія Гудима. Настроювач. Художник і сценарист Євген Голубенко: «Над останнім фільмом Кіри Муратової доводилося працювати в таких умовах, що і ворогу не побажаєш» // Дзеркало тижня. — 2006. — № 29.[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Євген Голубенко на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Кіно-Театр. Голубенко Євген Іванович [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- «Нав'язливі ідеї» Євгена Голубенка, або Візуальний світ Кіри Муратової на полотні [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
