Голубець Іван Карпович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Карпович Голубець
Ivan Golubets.JPG
Народився 25 квітня (8 травня) 1916(1916-05-08)
Ліпляве, Черкаська область Черкаська область[1]
Помер 25 березня 1942(1942-03-25) (25 років)
Севастополь Севастополь
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Звання старший червонофлотець
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня

Іван Карпович Голубець (25 квітня (8 травня) 1916(19160508), Ліпляве — 25 березня 1942, Севастополь) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни кермовий сторожового катера «СК-0183» 3-го дивізіону сторожових катерів Чорноморського флоту, старший червонофлотець.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 25 квітня (8 травня) 1916 року в селі Ліпляве (нині Канівського району Черкаської області) в родині робітника. Невдовзі його родина переїхала до Таганрога. Українець. Член ВЛКСМ. Закінчив 7 класів і школу фабрично-заводського учнівства. Працював електромонтером на Азовському металургійному заводі ім. А. А. Алексєєва. Став Ударником Комуністичного праці, за що був нагороджений пам'ятним знаком.

У 1937 році Іван Голубець призваний у Військово-Морський флот. У 1939 році він закінчив Балаклавську морську прикордонну школу, служив у 2-му і 1-му Чорноморських загонах прикордонних суден (місто Новоросійськ).

Учасник радянсько-німецької війни з червня 1941 року.

25 березня 1942 року Іван Голубець здійснив подвиг під час оборони Севастополя. Ворог методично обстрілював з артилерії Стрілецьку бухту, де базувалися «морські мисливці» ОВР (охорона водного району). Один із снарядів вибухнув біля борту катера № 0121, виникла пожежа в машинному відсіку. Командир катера разом з командою намагалися ліквідувати пожежу, але новий вибух снаряду посилив вогонь, який швидко поширювався. Члени екіпажу отримали поранення і опіки.

В цей час поблизу знаходився кермовий-сигнальник з катера № 0183, старший матрос Іван Голубець, який кинувся на палаючий катер. Він знав, що на кормі катера знаходиться 8 великих і 22 малих глибинних бомб, і яку загрозу вони становлять. Тому моряк вирішив якнайшвидше скинути цей страшний вантаж у воду, аби не допустити їхнього вибуху.

Задихаючись в диму і обпікаючи руки, матрос скидав бомби. Він не чув команди, щоб усі покинули корабель, не чув криків з причалу, щоб він тікав, поки не пізно.

Вогонь вже майже дістався баків з пальним, і коли Іван Голубець нахилився за останньою бомбою, Стрілецьку бухту потряс гучний вибух — стовп води і диму піднявся над тим місцем, де стояв палаючий катер. Матроса підкинуло у повітря — його тіло знайшли на причалі.

Ціною свого життя моряк врятував кораблі, людей і споруди в бухті. Героя поховали на території бази, а після війни встановили пам'ятник — молоді моряки нині біля нього приймають присягу на вірність Вітчизні.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 червня 1942 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками старшому червонофлотцеві Голубцю Івану Карповичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Похований в Севастополі, на території бази катерів в Стрілецькій бухті[2].

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.

Вшанування ам'яті[ред.ред. код]

Пам'ятник в Таганрозі
Пам'ятний знак в Каневі

У 1950 році наказом Міністра оборони СРСР І. К. Голубець навічно зарахований до списків особового складу одного з кораблів Чорноморського флоту. У 1965 році його ім'ям був названий сторожовий прикордонний корабель Тихоокеанського прикордонного округу (знаходився в строю до 1997 року).

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Андреев С. А. Совершённое ими бессмертно. — Кн. 2. — М.: «Высшая школа», 1986.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • Книга о героях. М., 1958, вып. 1.
  • Они прославили Родину. Книга 1. Ростов-на-Дону, 1974
  • Пограничная служба России. Энциклопедия. Биографии. — Москва, 2008.