Голуб мандрівний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мандрівний голуб
Ectopistes migratoriusMCN2P28CA.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Ectopistes
Вид: Голуб мандрівний
Біноміальна назва
†Ectopistes migratorius
(Linnaeus, 1766)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ectopistes migratorius
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 143545
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ectopistes migratorius
Fossilworks: 83493[1] 83493[1]

Мандрівний голуб (Ectopistes migratorius) — вимерлий вид диких голубів, що населяв Північну Америку. Чисельність мандрівного голуба в Північній Америці була така велика, що коли ці птахи пролітали, ставало темно. Зник 1914 року внаслідок значного вирубування лісів і промислового забою цих птахів для потреб харчової індустрії.

Чучело мандрівного голуба в Музеї природи Харківського національного університету
Яйце мандівного голуба

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Довжина тіла 35-40 см, довжина крила — близько 20 см, маса — 250-340 г, голова і поперек сизі, спина бура, груди рудуваті. Очі червоні.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Мандрівний голуб був поширений по всій території Північної АмерикиПівнічної Америки на схід від Скелястих гір до берегів Атлантичного океану. Зимував на півдні США.

Тримався величезними зграями, гніздова колонія голубів у штаті Вісконсін займала всі дерева в лісі на площі 2200 км², загальна чисельність колонії оцінювалася в 160 млн особин, на одному дереві іноді було до сотні гнізд. За сезон пара мандрівних голубів виводила тільки одне пташеня.

Вимирання[ред.ред. код]

Зниження чисельності популяції відбувалося поступово з 1800 по 1870, катастрофічне зменшення кількості птахів сталося з 1870 по 1890.

До вимирання мандрівного голуба спричинилося промислове використання голубиного м'яса у харчовій індустрії паралельно з втратою природного оселища виду — лісів (зокрема, дуба білого (Quercus alba)). Після того, як чисельність голубів упала нижче певного порога, голуби припинили розмножуватися, оскільки були надзвичайно соціальним видом і висиджували пташенят колоніями (на одному дереві могло бути до ста гнізд). З цих самих причин спроби відродити популяцію з невеличкої кількості птахів, що перебували в неволі, зазнали невдачі. Останнє масове гніздування спостерігалося в 1883 році, останнє підтверджене виявлення мандрівного голуба у дикій природі мало місце в 1900 році в Огайо, США. Останній голуб — голубиця на прізвисько Марта — помер в зоологічному саду міста Цинциннаті (США) 1 вересня 1914 року.

Посилання[ред.ред. код]



  1. а б в Fossilworks