Гольденвейзер Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Борисович Гольденвейзер

Олександр Борисович Гольденвейзер (10 березня 1875, Кишинів  — 26 листопада 1961, селище Миколіна Гора Одинцовський район, Московська область) — радянський піаніст, педагог, композитор, громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1940), Народний артист СРСР (1946), лауреат Сталінської премії (1947).

Народився в Кишиневі в родині адвоката Бориса Соломоновича Гольденвейзера. Закінчив в 1895 році Московську консерваторію по класі фортепіано П. А. Пабста (раніше займався в А. І. Зілоті), в 1897 році по класі композиції М. М. Іпполітова-Іванова. Учився також композиції в А. С. Аренського й контрапункту в С. І. Танєєва.

Працював учителем музики при московському сирітському інституті Імператора Миколи І. В 1907 році виступав у складі Московського тріо, заміняючи піаніста Давида Шора.

В 1906–1961 роках — професор Московської консерваторії по класу фортепіано. В 1936–1939 роках — завідувач кафедрою фортепіано, в 1918–1922 й 1932–1939 роках заступник директора (проректор), в 1922–1924 й 1939–1942 роках — директор (ректор) Московської консерваторії. Творець однієї з найбільших радянських піаністичних шкіл. Серед учнів Гольденвейзера: С. Е. Фейнберг, Т. П. Ніколаєва, Г. Р. Гінзбург, Д. Б. Кабалевський, Д. А. Башкіров, Л. Н. Берман та інші.

Автор трьох опер («Бенкет під час чуми» (за О. С. Пушкіним), «Співці», «Весняні води» (за І. С. Тургенєвим), кантати «Світло Жовтня», камерно-інструментальних ансамблів, фортепіанних п'єс, романсів (усього понад 40 музичних творів). Автор ряду критичних статей, мемуарів.

Похований на Ваганьковському цвинтарі.

Література[ред.ред. код]

  • Ямпольский И. М. Гольденвейзер Александр Борисович// Большая Советская Энциклопедия
  • Николаев А. Исполнительские и педагогические принципы А. Б. Гольденвейзера// Мастера советской пианистической школы, М., 1954
  • Гольденвейзер А. Б. Статьи, материалы, воспоминания М., 1969.