Гольшанська Юліанія Юріївна
| Гольшанська Юліанія Юріївна | |
|---|---|
 Ікона Юліанії Гольшанської кінця XIX століття | |
| Народилася |
1550 Волинь, Велике князівство Литовське |
| Померла |
1566 Київ, Київське воєводство, Велике князівство Литовське |
| Поховання | Києво-Печерська лавра |
| У лику | святий |
| День пам'яті | 28 вересня |
Юліанія Юріївна Гольшанська Дубровицька (пом. бл. 1566 р.) — православна свята праведна діва з роду Гольшанських, канонізована православною церквою за часів Петра Могили, українська 16-ти річна діва, княжого роду, дочка князя Юрія Гольшанського. Мощі знаходяться у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря.
Опис[ред. | ред. код]
Померла мирянкою на 16-му році життя, не пізніше 1566 року. Її мощі були чудесно знайдені біля Успенського собору на початку XVII століття. Зовні на кришці труни знайшли герб князів Гольшанських і напис: «Іуліанія, княжна Ольшанська, дочка князя Георгія Ольшанського, що почила дівою у рік від народження свого шістнадцятий».
Останки Юліани були перенесені у Велику церкву і прославлені за святителя Петра Могили (1632–1646). Під час пожежі 1718 року рака Юліани сильно постраждала від вогню. За наказом російської імператриці Анни Іоанівни в 1730 році її мощі перенесли до Ближніх печер (де вони перебувають і тепер). Юліянія є однією із двох святих дів, що були поховані у печерах Лаври. До 1910 року в печерах також спочивали мощі Св. Єфросинії Полоцької.
Чудеса святої Юліани описані в книзі, написаній, можливо, святителем Димитрієм Ростовським «Сказаніє іли повість о обрітенії че́стних мощей… св. Іуліани (Ольшанськой)»[1], видання Лаврської друкарні 1705 року.
За даними Афанасія Кальнофойського, її надгробна плита мала епітафію[2].
В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано[3]:
|
«Радуйся, Юліаніє, діво, ліліє прекрасна, бо проросла ти в земному Христовому саду; радуйся, бо процвіла ти в небесному Його вертограді». | 
|
Пам'ять[ред. | ред. код]
.jpg)
День ушанування пам'яті припадає на Собор святих ближніх печер - 28 вересня.
21 вересня 2005 року в місті Дубровиця Рівненської області відкритий та освячений митрополитом УПЦ КП Даниїлом пам'ятник Юліанії[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Транслітеровано згідно з Правилами української транслітерації церковнослов'янських текстів: Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів / рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.
- ↑ Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторамъ лавры / Отдѣлъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 34: [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ
- ↑ Михайло Якимович (23.09.2011). Храмове свято у м. Дубровиця. Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 11 січня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник персоналій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника[недоступне посилання з серпня 2019] — ресурс використано за дозволом видавця.
Література[ред. | ред. код]
- Смирнов Я. И. Рисунки Киева 1651 г. по их копиям к.18 в. // Труды 13-го археологического съезда. — М., 1908. — Т. 2. — С. 472-479. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
