Голядь
Го́лядь — балтомовне плем'я, що мешкало, за руськими письмовими джерелами XI — XII століть, у верхів'ях річки Протви на території північної частини сучасної Калузької, сходу Смоленської та півдня Московської областей Російської Федерації, археологічним відповідником голяді вважається мощинська культура, що охоплює, крім згаданих, ще Тульську та частину Орловської областей.
Зміст |
[ред.] Історичні відомості
Перша згадка про голядь відноситься до 1058 року та має відносно короткий характер.
"В лѣт̑ 6566 Побѣди Изѧславъ. Голѧдь"[1]. Тут мається на увазі син Ярослава Мудрого київський князь Ізяслав-Дмитрій Ярославич. Ця подія зафіксована як єдина для цього року.
Чернігівський князь Святослав Всеволодович ходив на голядь біля 1147 року:
"В лѣт̑ 6655 Иде Гюрги воевати Новгорочкои волости. и пришедъ взѧ Новъıи Торгъ. и Мьстоу всю взѧ а ко Ст҃ославоу присла Юрьи повелѣ емоу Смоленьскоую волостъ воевати. и шедъ Ст҃ославъ. и взѧ люди Голѧдь верхъ въ Поротве. и тако ѡполонишасѧ дроужина Ст҃ославлѧ" [2]
До XIIІ століття голядь була здебільшого слов'янізована, однак характерні для неї традиції матеріальної культури були багато в чому перейняті слов'янським племенем в'ятичів [3], котре переселилось сюди з території нинішньої Польщі [4] у 9 ст [5]
[ред.] Походження
На думку деяких вчених предками голяді, можливо, було плем'я галіндів, що згадуються ще в 2 столітті Клавдієм Птолемеєм та жило у Прибалтиці в місцевості Галіндії [6], на території Східної Прусії, в районі Мазурських озер. Згідно цієї гіпотези вони почали переселення на схід в басейн Оки під натиском бастарнів та асимілювали місцеве також балтомовне населення так званої верхньоокської культури. Інші вчені вважають голядь простим продовженням цієї культури [7]. Безсумнівним, згідно археологічних даних, залишається тісна взаємопов'язаність голядських, мощинських та "верхньоокських" пам'яток.
[ред.] Цікаві факти
- В наступному реченні літописного повідомлення про похід чернігівського князя Cвятослава на голядь у 1147 р. вперше згадується місто Москва.
- В наш час[Коли?] у Дмитрівському та Клинському районах Московської області існують села з назвою голядь.
- У межах нинішньої Москви акти згадують річку Голяданку, ліву притоку Москви-ріки.
- В околицях міста Брянська з давніх часів відомо село Голяже (нині перейменоване у Відрадне).
- Село з назвою Голядин існує в Шацькому районі Волинської області, що може свідчити про поселення тут групи полоненої або з інших причин переселеної сюди голяді.
[ред.] Посилання
- В. В. Седов Голедь рос.
- Е. Столяров, П. Ремпель Голядь, меря и вятичи рос.
- Galindas Zeme Земля голяди
[ред.] Використані джерела
- ↑ Повісь временних літ (ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 151-171.)
- ↑ Київський літописний звід (ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 285-301.)
- ↑ В. В. Седов Голедь
- ↑ Повість временних літ
- ↑ Прошкин О.Л. Освоение территории Верхнего Поочья в древнерусский период. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук. М., 2001. С.18
- ↑ Соловьев С.М., 1959. История России с древнейших времен. Кн. 1, т. 1-2. М., С. 119-120
- ↑ Седов В.В. Восточные славяне и их соседи в VI-XIII вв. М., 1982. Скршкин А.С. Фибулы нижнего Поволжья (по материалам сарматских погребений) // СА. 1977. №2
|
||||||||
uk:Голядь
