Голядь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
територія мощинської культури та племені Голядь на сучасній карті Російської Федерації

Го́лядь — балтомовне плем'я, що мешкало, за руськими письмовими джерелами XI — XII століть, у верхів'ях річки Протви на території північної частини сучасної Калузької, сходу Смоленської та півдня Московської областей Російської Федерації, археологічним відповідником голяді вважається мощинська культура, що охоплює, крім згаданих, ще Тульську та частину Орловської областей.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Перша згадка про голядь відноситься до 1058 року та має відносно короткий характер.

"В лѣт̑ 6566 Побѣди Изѧславъ. Голѧдь"[1]. Тут мається на увазі син Ярослава Мудрого київський князь Ізяслав-Дмитрій Ярославич. Ця подія зафіксована як єдина для цього року.

Чернігівський князь Святослав Всеволодович ходив на голядь біля 1147 року:

"В лѣт̑ 6655 Иде Гюрги воевати Новгорочкои волости. и пришедъ взѧ Новъıи Торгъ. и Мьстоу всю взѧ а ко Ст҃ославоу присла Юрьи повелѣ емоу Смоленьскоую волостъ воевати. и шедъ Ст҃ославъ. и взѧ люди Голѧдь верхъ въ Поротве. и тако ѡполонишасѧ дроужина Ст҃ославлѧ" [2]

До XIII століття голядь була здебільшого слов'янізована, однак характерні для неї традиції матеріальної культури були багато в чому перейняті слов'янським племенем в'ятичів [3], котре переселилось сюди з території нинішньої Польщі [4] у 9 ст [5]

Походження[ред.ред. код]

На думку деяких вчених предками голяді, можливо, було плем'я галіндів, що згадуються ще в 2 столітті Клавдієм Птолемеєм та жило у Прибалтиці в місцевості Галіндії [6], на території Східної Прусії, в районі Мазурських озер. Згідно з цією гіпотезою вони почали переселення на схід у басейн Оки під натиском бастарнів та асимілювали місцеве також балтомовне населення так званої верхньоокської культури. Інші вчені вважають голядь простим продовженням цієї культури [7]. Безсумнівним, згідно з археологічними даними, залишається тісна взаємопов'язаність голядських, мощинських та "верхньоокських" пам'яток.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У наступному реченні літописного повідомлення про похід чернігівського князя Святослава на голядь у 1147 р. вперше згадується місто Москва.
  • В наш час[Коли?] у Дмитрівському та Клинському районах Московської області існують села з назвою голядь.
  • У межах нинішньої Москви акти згадують річку Голяданку, ліву притоку Москви-ріки.
  • В околицях міста Брянська з давніх часів відомо село Голяже (нині перейменоване у Відрадне).
  • Село з назвою Голядин існує в Шацькому районі Волинської області, що може свідчити про поселення тут групи полоненої або з інших причин переселеної сюди голяді.

Посилання[ред.ред. код]

Використані джерела[ред.ред. код]

  1. Повісь временних літ (ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 151-171.)
  2. Київський літописний звід (ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 285-301.)
  3. В. В. Седов Голедь
  4. Повість временних літ
  5. Прошкин О.Л. Освоение территории Верхнего Поочья в древнерусский период. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук. М., 2001. С.18
  6. Соловьев С.М., 1959. История России с древнейших времен. Кн. 1, т. 1-2. М., С. 119-120
  7. Седов В.В. Восточные славяне и их соседи в VI-XIII вв. М., 1982. Скршкин А.С. Фибулы нижнего Поволжья (по материалам сарматских погребений) // СА. 1977. №2