Гомофобія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гомофо́бія (від дав.-гр. ὁμός — «подібний, однаковий», φόβος — «страх, боязнь») — збиральна характеристика для різних форм негативної реакції на прояви гомосексуальності[1], а також на пов'язані з нею суспільні явища. Уперше термін «гомофобія» вжив американський психіатр Джордж Вайнберг в 1972 році у своїй книзі «Суспільство і здоровий гомосексуал». Термін «гомофобія» зустрічається в резолюції Європарламенту, де порівнюється з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом і сексизмом[2], європейських соціологічних інститутах[3]. В Україні термін широко використовується українською ЛГБТ-спільнотою[4], в той же час за її межами нерідко розглядається як образливий ідеологічний шаблон, застосовуваний гомосексуалістами у вигляді звинувачення на адресу тих людей, які є прихильниками моралі та традиційних сімейних цінностей.[5][6]

Визначення[ред.ред. код]

Історія поняття[ред.ред. код]

Інші значення слова (до 1980-х)

  • Згідно з Оксфордським словником англійської мови, слово гомофобія (homophobia) спочатку використовувалося в значенні «Боязнь чоловіків, або відраза до чоловічої статі».
  • У психіатрії під гомофобією розумівся страх одноманітності, монотонності[7][8].

Введення поняття

  • Термін гомофобія замінив раніше поняття гомосексофобії, що рідко використовувалося. Можливий етимологічний предок цього слова — слово гомоеротофобія (homoerotophobia)[9].
  • Джордж Вейнберг у 1972 визначає гомофобію як «страх контакту з гомосексуалами, а якщо йдеться про гомосексуалів, то під гомофобією розуміється їх відраза до самих себе»[10].
  • Пізніше, у 1980, Хадсон і Ріккетс розширюють цей термін для позначення «почуттів тривоги, відрази, гніву, дискомфорту і страху, які можуть випробовувати гетеросексуали відносно лесбійок і геїв»[10].

Сучасні визначення[ред.ред. код]

Слово «гомофобія» відсутнє в сучасних словниках української мови[11][12], проте вже закріплено в тлумачних словниках багатьох інших мов, зокрема англійської, польської, російської і може визначатися через страх, неприязнь або вороже ставлення до осіб гомосексуальної орієнтації. Так, російськомовний словник Єфремової визначає гомофобію як «вороже ставлення до сексуальних меншин» та «засудження педерастії»[13], польськомовний тлумачний словник В. Копалінського визначає «гомофобію» як страх перед гомосексуалістами або ворожість до них[14], оксфордський словник англійської мови — як «страх або ненависть до гомосексуалістів або гомосексуалізму»[15]

У соціологічному словнику Блеквелла (США) дається дещо ширше визначення гомофобії — «уникнення, боязнь, забобони, дискримінацію, утиски або акти насильства відносно лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерних осіб»[16] У психологічних словниках натомість гомофобія нерідко подається як «іраціональна» ненависть до гомосексуалистів[17][18]

Попри певну співзвучність «гомофобії» з терміном «фобія», «гомофобія» не розглядається в контексті психічних розладів і відсутня у «Діагностичному і статистичному посібнику по психічних розладах» американської психіатричної асоціації. Натомість відсилання до страху і боязні, може розцінюватися особами, яких клеймлять словом «гомофобія», як образа. Тому в якості альтернативи висуваються нейтральніші терміни, як, наприклад «гомонегативіст».

Поняття «гомофобія» в психології[ред.ред. код]

Межі застосування поняття[ред.ред. код]

Психологи відмічають, що чітку межу між негативним відношенням до гомосексуальності і гомофобією провести непросто. Деякі вважають, що гомофобія пов'язана з наявністю негативних емоцій (а не лише з декларуванням деякої позиції) і/або активною боротьбою з проявами гомосексуальності.

  • Хадсон і Рікеттс у своїй роботі 1980 року[19] відмічали, що завдяки широкій експансії терміну з професійного співтовариства в масову культуру західного суспільства, під гомофобією стали частенько мати на увазі будь-яку дію проти проявів гомосексуальності або негативне відношення до них. Також вони звинувачують дослідників в нерозрізненні інтелектуального неприйняття гомосексуальності (гомонегативізм) і особистих, емоційних реакцій (гомофобії). В цілях чіткішого розділення гомофобії і гомонегативізму Хадсон і Рікеттс підкреслили, що гомонегативізм включає судження, засновані на оцінці моральності гомосексуальної і бісексуальної орієнтацій, а також дії на основі уявлень, переваг, закону, соціальної прийнятності або інших інтелектуальних причин. Під гомофобією ж, на їх думку, слід розуміти суто фобійні прояви яскравих емоцій страху, тривоги або відрази (які можуть включати або не включати когнітивний компонент) в процесі безпосереднього особистого спілкування з особами гомосексуальної орієнтації. У соціальних науках, проте, не усі розділяють таку класифікацію.

Інші фахівці, зокрема, російський лікар-сексолог Михайло Бейлькін[20], відносять до гомонегативізму тільки раціональне, інтелектуальне неприйняття, яке може супроводжуватися або не супроводжуватися емоціями. Ці фахівці пропонують емоційне неприйняття(страх, неприязнь, ненависть, відраза) як і раніше називати гомофобією, тобто розділяти емоційну і інтелектуальну складові неприйняття.

  • Грегорі М. Херек (Gregory M. Herek) у 1991 висловився проти подальшого використання поняття гомофобія, оскільки воно покладає основну провину на індивіда, замість того щоб розглядати антигомосексуальні прояви як відображення культурних впливів, і пропонує користуватися терміном «антигомосексуальні забобони (sexual prejudice)».[21][22][10]

Дослідження природи гомофобії[ред.ред. код]

У зв'язку з великою увагою, що приділяється проблемам альтернативного сексуального життя в західних країнах, психологи і представники соціальних наук активно досліджують феномен гомофобії як в різких, так і в помірних його проявах. Існує немало досліджень, присвячених кореням цього явища. Найбільш популярним поясненням слугує «спроба відвернути від себе можливі підозри в наявності гомосексуальних схильностей», що, частково, підтверджується експериментальними дослідженнями. Наприклад, Генрі Адамс, Лестер Райт-молодший і Бетані Лор у 1996 році опублікували статтю[23] з описом дослідження, в якому двом групам чоловіків, умовно визначеним як «гомофоби» і «не-гомофоби» (рівень «гомофобії» визначався відповідно до опитувача «Індекс гомофобії» Хадсона і Рікеттса), пред'являлися еротичні стимули гетеросексуального, жіночого гомосексуального і чоловічого гомосексуального характеру. У всіх випробовуваних була зафіксована ерекція при демонстрації зображень гетеросексуального і жіночого гомосексуального характеру, тоді як аналогічна реакція на чоловічі гомосексуальні сюжети спостерігалася тільки у чоловіків з умовної групи «гомофобів». В той же час отримані результати спростували тезу про те, що «гомофобами» є лише випробовувані з агресивною поведінкою: різниці між «індексами агресивності» двох груп виявлено не було.

Багато західних дослідників також звертають увагу на роль традиційної культури, традиційних цінностей і виховання у формуванні гомофобії. Наприклад, Майкл Кіммель розглядає[24] дію домінуючих стереотипів маскулінності («ультра-чоловічої поведінки», «гегемонної маскулінності»), і заявляє, що гомофобні реакції — один зі способів підкреслення мужності. Одним з яскравих підтверджень цієї позиції є «диференційована» гомофобія, тобто набагато частіший прояв агресивності і неприязні з боку чоловіків по відношенню до «жіночних» чоловіків. За даними психологів, гомофобів серед жінок значно менше, ніж серед чоловіків.

Як відомо з біології, основна маса самців прагне домінувати у своєму співтоваристві, а оскільки пасивний гомосексуальний контакт призводить до значного зниження статусу самця в співтоваристві, то самці, що борються один з одним за домінуюче положення, побоюються того, що сильніший самець може здійснити з ними гомосексуальний контакт з активних позицій, але тут не враховується той факт, що не всякий гомосексуальний контакт пов'язаний з приниженням, а пов'язаний із задоволенням сексуальної потреби і люди зачасту плутають позу гомосексуального приниження і позу сексуального контакту. Це проявляється і у тварин. З цієї точки зору, гомофобією можна називатися тільки боязнь примусу до участі в гомосексуальному контакті в пасивній якості. Знаходячись в ієрархічному співтоваристві (зграї), самці роблять дії з метою виключити загрозу примусу до участі в гомосексуальному акті — до таких відносяться як уникнення самців, що представляють подібну загрозу, так і агресивний напад на них[25].

Интерналізована гомофобія[ред.ред. код]

Одним з видів гомофобії, що викликав пильну увагу психологів, стала інтерналізована (інтернальна) гомофобія — ситуація, коли гомосексуали і бісексуали бояться або відчувають відразу до гомосексуальності, може означати також страх індивіда стати гомосексуальним, страх перед власною можливою гомосексуальною поведінкою[26]. Деякі гомосексуали, бісексуали і лесбійки при цьому пригнічують власні гомосексуальні бажання і прагнення, інші ж цього не роблять, але можуть відчувати при цьому різні негативні емоції — комплекс провини, тривогу, розкаяння совісті і т. д. Деякі автори вважають, що називати таких людей латентними гомосексуалами некоректно, оскільки людина є тим, ким вона хоче бути, а гомосексуалом така людина бути не бажає[27].


Гомофобія і суспільство[ред.ред. код]

Див. також статтю: Пропаганда гомофобії.

Позиція прихильників ЛГБТ[ред.ред. код]

У країнах, відмічених синім і фіолетовим, ухвалені закони, згідно з якими до категорії осіб, злочини проти яких потрапляють в категорію «злочинів на ґрунті ненависті», віднесені гомосексуали.

Прихильники ЛГБТ-руху асоціюють гомофобію не тільки з проявами насилля проти гомосексуалів, але також і з дискримінаційними на їх думку законами[28]. Зокрема з гомофобією асоціюють законопроекти, що стосуються заборони "пропаганди гомосексуалізму"[29][30], відсутність законодавчого закріплення для одностатевих шлюбів[31], протидію громадськості щодо проведення гей-парадів[32], а також з позицією християнської церкви щодо гріховності гомосексуальних зв'язків[33][34].

З гомофобією пов'язують і порушення прав сексуальних меншин поза правовим полем, шляхом особистих рішень окремих чиновників, що перешкоджають геям і лесбійкам в займанні певних посад, проведенні мітингів і ходів. І. Кон вважав, що гомофобія — форма ксенофобії[35][36] і, отже, пов'язана в першу чергу саме зі страхом перед іншими, тими, хто виділяється із загальної маси.

Прикладом агресивних звинувачень суспільства у гомофобії в Україні є висловлення правозахисниці і політика Тетяни Монтян, в якому вона стверджує, що ті «хто волатиме, що дитині в дитбудинку краще, ніж в одностатевій родині, є ганебною людиною, яка заслуговує лише на те, аби померти в таких самих муках, які переживають нещасні безневинні діти в наших казарменних дитбудинках. Мій чоловік з 5 років ріс в дитбудинку, і якщо ви йому скажете, що там краще, ніж "з гоміками" - він і вдарити може, хоча є дуже спокійною та толерантною людиною, яка витримує навіть вихідки наших чотирьох синів.»[37][38].

Позиція супротивників ЛГБТ[ред.ред. код]

Більшість супротивників ЛГБТ-руху заявляють, що їх ставлення до гомосексуалізму пов'язане з уявленнями про норму, а отже, не є чимось негожим або ненормальним. Деякі з них заперечують проти правомірності використання терміну «гомофобія», вважаючи його ідеологічним кліше[39], яке надмірно широко використовується для того, щоб створювати уявлення про супротивників ЛГБТ як про не цілком нормальних і здорових людей. У зв'язку з цим виникали пропозиції замінити його більш нейтральним терміном «гомонегативізм».

Супротивники ЛГБТ мотивують свою позицію тим, що гомосексуальність є не варіантом норми, а її порушенням, а також суперечить традиційним моральним цінностям, що передаються з покоління в покоління. Гомосексуальні стосунки засуджують світові релігії - християнства, іслам, буддизм, а також іудаїзм, зокрема християнство розглядає гомосексуальну поведінку як тяжкий гріх. І якщо тих, хто живе в гріху Церква закликає до покаяння[40], то з пропагандою гріховного способу життя Церква закликає боротися, і, зокрема, вимагає від держави заборони публічних акцій, спрямованих на популяризацію гомосексуальної поведінки (гей-парадів тощо)[41][42], а також кримінальних або адміністративних санкцій за подібні дії. Традиціоналісти можуть також звинувачувати гомосексуалів у руйнуванні здатної до репродукції сім'ї[43].

У 2012 році одне з найбільших інформаційно-новинних агентств світу Associated Press заборонило своїм журналістам використати слово «гомофобія» відносно супротивників гомосексуального стилю життя і рекомендувало замість нього використовувати слово «антигомосексуальний»."[44].

Лесбофобія[ред.ред. код]

Деякими фахівцями і активістами запропонований особливий термін лесбофобія(англ. lesbophobia) для спеціалізованого позначення негативних реакцій саме проти лесбійок. На думку представників французького центру по боротьбі з гомофобією, таке відособлення має значення у зв'язку з тим, що лесбійки, в порівнянні з геями, неохоче зізнаються у фактах дискримінації по відношенню до них, хоча насправді такі факти мають місце[45]. Лесбофобія зв'язана з деякими особливими стереотипами — наприклад, з упередженням по відношенню до жінок-спортсменок у зв'язку з підозрами, що більшість з них лесбіянки[46]. Попри це, розділення поняття гомофобії на упередження по відношенню до геїв і упередження по відношенню до лесбійок залишається маловживаним.

Психологічні наслідки[ред.ред. код]

Негативне ставлення суспільства до ЛГБТ-спільноти має певні негативні наслідки для її представників. Так, британський психотерапевт Домінік Дейвіс стверджує, що цілеспрямоване озвучування негативного ставлення суспільства до представників ЛГБ-спільноти призводить до формування у них так званої інтерналізованої гомофобії, тобто ненависті до своєї власної сексуальної ідентичності, в результаті чого у гомосексуалів спостерігаються різні клінічні прояви, наприклад, зростаюче споживання алкоголю, наркотиків та тютюнопаління[10].

Канадський психолог-клініцист Дон Кларк зазначає, що «самооцінка геїв поступово знижується через те, що кожен день суспільство демонструє небажання визнати їх людську цінність і гідність, змушуючи їх, таким чином, звернути свій гнів проти самих себе. Цей процес має характер низхідної спіралі і не дає можливості отримання коригувального емоційного досвіду»[47].

Міркуючи про методи подолання негативних психологічних наслідків гомофобії для геїв, російський лікар-сексолог, кандидат медичних наук М. Бейлькін висловлює переконання в тому, що «гомофобна дискримінація та пропаганда, прирікає геїв на невротичний розвиток, що необхідно звести до мінімуму. В рамках цивілізованого суспільства це досягається демократичним законодавством, громадським просвітництвом і добре продуманим шкільним вихованням»[48].

Критика[ред.ред. код]

Прихильники репаративної терапії, які розцінюють гомосексуальність як психічний розлад, переконані, що причина негативних процесів в психіці лесбійок, геїв і бісексуалів (підвищена частота суїцидів в підлітковому віці, зловживання алкоголем і наркотиками) полягає не в гомофобії суспільства і не в поширеній критиці гомосексуальних відносин, а в протиприродності гомосексуальності як такої[49]. Репаративні терапевти і антигей-активісти вважають, що потрібно проводити більш активні кампанії з роз'ясненням населенню шкідливості і неприйнятності гомосексуального способу життя, особливо серед молоді та в школах, з метою недопущення вербування в гомосексуалізм і протидії пропаганді гомосексуалізму[50].



Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Homophobia — definition of homophobia in the Medical dictionary
  2. Гомофобія e Європі. Повний текст резолюції Європарламенту(англ.)
  3. Гомофобія, як одна з форм ворожості до соціальних груп (group-focused enmity)
  4. ЛГБТ-портал України
  5. енциклопедія «традиція»
  6. «Гомофобія»
  7. lyberty.com dictionary — homophobia
  8. Answers.com — homophobia
  9. Уейнрайт Черчілль (Wainwright Churchill) — «Гомосексуальна поведінка серед чоловіків» (Homosexual Behavior Among Males)
  10. а б в г Домінік Дейвіс — ГОМО і ФОБІЯ Усі грані неприязні
  11. український лінгвістичний портал
  12. пошук у словника ABBYY lingvo
  13. Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
  14. «lęk przed homoseksualistami a. wrogość w stosunku do nich» Słownik wyrazów obcych Władysława Kopalińskiego
  15. «homophobia, n.2». Oxford English Dictionary. Oxford University Press. Additions series, 1993; online version June 2012. Процитовано 19 June 2012. «Fear or hatred of homosexuals and homosexuality.» 
  16. James J. Dean.; George Ritzer (2007). Homophobia Blackwell Encyclopedia of Sociology (англ.). ISBN 978-1-4051-2433-1. 
  17. Словарь практического психолога. — М.: АСТ, Харвест. С. Ю. Головин. 1998.
  18. Психологический словарь. И. М. Кондаков. 2000.
  19. Hudson, W. W., & Ricketts, W. A. A strategy for the measurement of homophobia. Journal of Homosexuality, 1980, 5, 356–371.
  20. М. М. Бейлькін «Медичні і соціальні проблеми одностатевого потягу». (рос.)
  21. Herek GM (1990). «The context of anti-gay violence: Notes on cultural and psychological heterosexism». J Interpers Violence 5 (3). с. 316–33. doi:10.1177/088626090005003006. 
  22. Herek, Gregory M. (2000). «The psychology of sexual prejudice». Curr Dir Psychol Sci 9. 
  23. Henry E. Adams, Lester W. Wright Jr., and Bethany A. Lohr. Is homophobia associated with homosexual arousal? // Journal of Abnormal Psychology, 1996 № 105(3), С. 440–445.
  24. Kimmel M. Masculinity as Homophobia: Fear, Shame and Silence in the Construction of Gender Identity. // Theorizing Masculinities, Sage Publications, 1994.
  25. Д.Моррис — «Гола мавпа»
  26. Домінік Дэйвис — ГОМО і ФОБІЯ: Усі грані неприязні.
  27. Центр аналитической психологии — Гомофобия
  28. «Украинские гей-активисты обратились с открытым письмом к лидерам политических партий». Gay.Ru. 2012-05-31. Процитовано 2014-09-24. 
  29. Закон о запрете пропаганды гомосексуализма - проявление процветающей гомофобии
  30. «ЕС разочарован гомофобским законом в Украине». Comments.ua. 2012-10-03. Процитовано 2014-09-24. 
  31. В Україні – тотальна гомофобія, – Данило Лось
  32. Гей парад в Киеве – быть или не быть? О нашей гомофобии
  33. Гомофобія зуміла об’єднати польських католиків і Московський патріархат, - La Repubblica
  34. «Свідома молодь виступає проти гомофобії»
  35. Ігор Кон. Гомофобия как форма ксенофобии
  36. Гомофобия: страх перед иными // Медпортал
  37. «Публічний запис за 19 вересня 2014 року»
  38. [http://www.lgbt-healthinequalities.scot.nhs.uk/documents/8%20Evidence_base/Sexual_Exclusion_health_inequalities04.pdf «Sexual Exclusion – Homophobia and health inequalities: a review»]
  39. Політичне кліше — шаблонний вираз, вживаний для того, щоб в короткій, декларативній формі класифікувати (як правило, однозначно) і дати оцінку суб'єктам політики або політичним явищам.
  40. Катехизм Католицької Церкви, 2358
  41. «Синод Православной церкви Молдавии: гей-парады наносят удар по святым ценностям молдавского народа». Официальный сайт движения "Любовь Против Гомосексуализма". 2014-09-09. Процитовано 2014-09-24. 
  42. «Сотни людей под дождем протестовали против гомодиктатуры во Львове». Официальный сайт движения "Любовь Против Гомосексуализма". 2010-05-18. Процитовано 2014-09-24. 
  43. «Однополый брак дискриминирует естественную семью». Сайт журнала «Нескучный сад». 2012-05-10. Процитовано 2014-09-24. 
  44. В Associated Press отказались от слова «гомофобия», Invictory.Org
  45. results.asp?LanguageID=1&FileCategory=1&FileID=997 What is «Lesbophobia»? / Прес-реліз групи SOS Homophobie(англ.)
  46. Peper, Karen, «Female athlete=Lesbian: a complex myth constructed from gender role expectations and lesbiphobia», Queer words, queer images: communications and the construction of homosexuality, pages 193–208(New York University Press, 1994)
  47. Clark, D. (1987) «The New Loving Someone Gay». Berkley, CA: Celestial Arts, стр. 130. ISBN 1-58761-236-4
  48. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок beilkin не вказаний текст
  49. Michael S. Buxton, Ph.D., MFT. Ethical Treatment For People Who Present With Unwanted Homoerotic Attractions Guidelines For Therapists // NARTH.COM
  50. Charles W. Socarides, M.D. «Thought Reform And The Psychology of Homosexual Advocacy»

Посилання[ред.ред. код]

Гомофобія як психологічна і соціальна проблема».

Джерела[ред.ред. код]

  • Janice P Richmond, Hugh McKenna. Homophobia: an evolutionary analysis of the concept as applied to nursing. Journal of Advanced Nursing 1998 28:2 362
  • Scott W. VanderStoep, ​Charles W. Green. Religiosity and Homonegativism: A Path-Analytic Study. Basic and Applied Social Psychology 1988, Vol. 9, No. 2, Pages 135–147
  • Krane, V. (1997). Homonegativism experienced by lesbian collegiate athletes. Women in Sport and. Physical Activity Journal, 6, 141–164.
  • Wells, J. W., & Franken, M. L. (1987). University students' knowledge about and attitudes toward homosexuality. Journal of Humanistic Education and Development, 26(2), 81-9