Гомстедський страйк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гомстедський страйк
Homestead Strike - Mob attacking Pinkerton men.jpg Натовп атакує бійців Детективної агенції Пінкертона. Дереворит з газети "Harper's Weekly", 1892 July 16.
Дата 30 червня 1892 року — 6 липня 1892 року, страйк продовжився до 20 листопада.
Місце Гомстед, США
Причина локаут, оголошений 30 червня у відповідь на протести робітників проти вимоги компанії щодо зниження заробітної плати.
Результат
Противники
1) робітники Гомстедського металургійного заводу,
2) Об'єднана асоціація робітників залізоробної й сталеливарної промисловості (англ. Amalgamated Association of Iron and Steel Workers)
1) Сталеробна компанія Carnegie Steel Company Ендрю Карнеґі,
2) Національна Детективна Агенція Пінкертона.
Командуючі
невідомо Генрі Клей Фрік
Військові втрати
9 вбито
11 поранено
3 вбито
12 поранено

Гомстедський страйк (англ. Homestead Strike) — страйк на Гомстедському сталеливарному заводі у місті Гомстед штату Пенсильванія у червні - листопаді 1892 року, що став одним з найгостріших конфліктів у історії робітничого руху США кінця 19 століття. Причиною страйку став локаут, оголошений 30 червня у відповідь на протести робітників, що входили до Об'єднанної асоціації робітників залізоробної й сталеливарної промисловості, проти вимоги компанії щодо зниження заробітної плати. У страйку прийняли участь біля 8 тисяч чоловік. 12 липня у місто були введенні війська. Однак робітники продовжували боротьбу до 20 листопада. Страйк зазнав поразки, значну роль в якій відіграла відмова керівництва Американської федерації праці підтримати страйкарів.

Гомстедський металургійний завод[ред.ред. код]

Гомстедський металургійний завод було збудовано у невеличкому місті Гомстед, штат Пенсильванія, на початку 1880-х років. 1883 року його придбав бізнесмен Ендрю Карнеґі. Завод став частиною його металургійної компанії Carnegie Steel Company. Завод, який спочатку був орієнтований на випуск залізничних рейок, за Карнегі був модернизований і перепрофільований на випуск в першу чергу листопрокату для броньованих кораблів. У 1880-х роках у зв'язку з розвитком заводу населення Гомстеду значно зросло. Якщо у 1880 році, коли завод розпочав свою роботу, населення міста становило біля 2000 осіб, то у 1892 році воно становило вже 12000 осіб. Приблизно 4000 людей працювало на металургійному заводі. [1]

Передісторія[ред.ред. код]

1889 року Об'єднана асоціація робітників залізоробної й сталеливарної промисловості, що представляла інтереси робітників Гомстедського металургійного заводу, підписала з керівництвом заводу колективний договір. 1 червня 1892 року строк дії колективного договору спливав й мав бути підписаний новий колективний договір. 1891 року Карнегі вирішив зменшити зарплатню на заводі. Це призвело до мітингів, організованих Об'єднаною асоціацією робітників залізоробної й сталеливарної промисловості. Навесні 1892 року компанія поінформувала Асоціацію про те, що збирається за новим колективним договором зменшити зарплатню на заводі. Також Корнегі збирався припинити на заводі діяльність буд-яких провспілок.

Початок конфлікту[ред.ред. код]

Сам Карнегі у квітні 1892 року виїхав з Америки у Шотландію й під час страйку перебував там у своєму розкішному маєтку. Однак, є всі підстави вважати, що він був добре поінформований щодо подій під час страйку.

Наприкінці травня 1892 року керівник заводу Генрі Клей Фрік наказав конторі заводу попередити Асоціацію про зниження заробітної плати за новим колективним договором. Профспілка відмовилася прийняти зниження зарплатні. Наприкінці липня 1892 року Фрік заявив, що через те, що Асоціація відмовилася від вимоги заводу, керівництво компанії не співпрацюватиме з профспілкою та оголосив локаут. У відповідь на нього робітники оголосили страйк. Навколо заводу було встановлено паркан з колючим дротом, для роботи на заводі були залучені штрейкбрехери — робітники, які не були членами профспілки.

Розвиток подій[ред.ред. код]

Одна з барж, на якій прибули бійці агенції Пінкертона для протидії робітникам Гомстедського металургійного заводу. Фото.
Робітник металургійного заводу під час обстрілу переховується за вальцьованим листом і дивиться на бійців агенції Пінкертона через отвори для нют.

В ніч проти 5 липня 1892 року 300 бійців приватної Детективної Агенції Пінкертона, найнятої керівництвом заводу для боротьби з робітниками, прибули поїздом на захід Пенсильванії, де пересіли на дві баржі й річкою Мононгахіла відправилися до Гомстеду. Вони мали висадитися на берег вночі, непомітно для робітників. Однак, баржі були помічені караулом робітників, які підняли тривогу й скликали робітників заводу до пристані. Зранку бійці детективної агенції зробили спробу висадитися на берег, однак сотні городян, частина з яких була озброєна рушницями часів громадянської війни, були готові протидіяти цій висадці.

6 липня при спробі бійців-"пінкертонців" висадитися на берег, між ними і робітниками відбувся бій, який не дозволив їм висадитися на берег. Під час бою з обох боків було вбито й поранено кілька осіб. Протягом дня мешканці міста робили спроби атакувати баржі, на поверхню річки біля барж було перекачено нафту з метою в такий спосіб підпалити їх. Надвечір де-хто з лідерів профспілки переконав робітників дозволити найманцям здатися.

Для бойовиків-"пінкертонців" було зроблено коридор, яким вони були переведені у місцевий театр, де мали очікувати на місцевого шерифа, який мав би їх заарештувати. Під час цього переходу мешканці міста шпурляли у бійців камінням й де-кого поранили. Втім, прибувший тієї ночі шериф не заарештував жодного з бійців детективної агенції й відпустив їх.

Профспілки у де-яких містах, зокрема у Пітсбурзі і Пітер-Фолсі, об'явили страйки солідарності з робітниками Гомстеду. Однак, Американська федерація праці не підтримала страйк у Гомстеді.

Г. Фрік заявив, що керівництво заводу не матиме жодних справ з профспілкою. 12 червня у Гомстед прибула пенсильванська поліція. 22 червня завод відновив роботу, використовуючи штрейкбрехерів.

Замах на Фріка[ред.ред. код]

Через місяць на Г. Фріка було здійснено замах. До його кабінету у Пітсбурзі з начебто діловим візитом завітав відвідувач. Зайшовши у кабінет Фріка, він двічи пострелив у нього. Терористом був анархист з Росії, єврей за походженням, Олександр Беркман, який не мав нічого спільного з робітниками гомстедського заводу й терактом намагався пропагувати свої ідеї анархізму. Фрік не загинв, його було лише поранено. Цей замах було в подальшому використано для дискридитації всього робітничого руху Америки.

Наслідки протистояння[ред.ред. код]

Страйк, що тривав до 20 листопада, виявився безрезультатним. Робітники заводу приступили до роботи. Лідери профспілки були заарештовані, однак не були засуджені.

Карнегі, що повернувся з Шотландії, уникав зустрічей з журналістами. Пізніше він пояснював, що не мав відношення до збройного протистояння у Гомстеді, однак його репутації як доброго роботодавця було завдано удару.

Література[ред.ред. код]

  • Гомстедская стачка. // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
  • Arthur Gordon Burgoyne. The Homestead Strike of 1892. — Pittsburgh: University of Pittsburgh Pre, 1979. ISBN 0-8229-3405-1.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Robert McNamara. Homestead Steel Strike of 1892 Shocked America на сайті About.com.