Гомункул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоганн Фауст з гомункулом

Гому́нкул, гому́нкулус (лат. homunculus (від лат. homo - людина) - маленька людина, (признизл.-ірон.) людинко) — в уявленнях середньовічних алхіміків, істота, подібна до людини, яку можна створити штучним шляхом.

Пізніше слово Гомункулус стали використовувати як іронічно-презирливу алегорію щодо штучної, нежиттєздатної, вигаданої людини, котра з точки зору якоїсь ідеології або наукової доктрини вважається «ідеальною» або «єдиною правильною»[1].

В алхімії та ранній науці[ред.ред. код]

Довгий час створення першого гомункула приписувалося Арнольду з Вілланови, який жив у XIII ст.. Один із найвідоміших «рецептів» отримання гомункула запропонований в XVI ст. Парацельсом. Вчений вважав, що поміщена в особливу посудину людська сперма при нагріванні та деяких інших маніпуляціях (закопуванні в кінський гній, «магнетизації», суть якої остаточно невідома) стає гомункулом. «Вигодовувався» гомункул шляхом додавання в колбу невеликої кількості людської крові. Час визрівання гомункула, за Парацельсом, — сорок тижнів.

Згідно з уявленнями XVII ст.XVIII ст. століть, гомункул міститься в сперматозоїді, а при потраплянні в материнський організм перетворюється в людину. Іноді сам сперматозоїд ототожнювався з гомункулом[2]. Подібні уявлення отримали назву анімалькулізм. Одним з прибічників анімалькулізму був Антоні ван Левенгук, творець мікроскопу. Уявлення про гомункула відбилися в багатьох середньовічних малюнках, які зазвичай змальовують гомункула маленьким чоловічком, який потрапляє в материнський організм та значно збільшується в розмірах. В XVIII ст. академічна наука в особі засновника ембріології Каспара Фрідріха Вольфа різко виступила проти подібних ідей.

У літературі[ред.ред. код]

Слово набуло загального вжитку після того, як його використав німецький поет та вчений Йоганн Вольфганг фон Ґете (1749—1832) в своїй трагедії «Фауст» (1808), де він так назвав маленьку штучну людину, створену в лабораторії.

Першоджерела[ред.ред. код]

  • І.В.Гете. Фауст. - пер. з німецької М. Лукаша. Вступ. стаття О. І. Білецького. К., Держлітвидав УРСР, 1955

Джерела[ред.ред. код]

  • Florescu, Radu (1975). In Search of Frankenstein. Boston: New York Graphic Society. ISBN 0-8212-0614-1.
  • Gregory, Richard L. (1990). Eye and Brain: The Psychology of Seeing (4th ed. ed.). Princeton: Princeton University Press. ISBN 0-691-02456-1

Виноски[ред.ред. код]

  1. Academic.ru: Словник крилатих слів та виразів
  2. Stanford Encyclopedia of Philosophy, "Epigenesis and Preformationism," Oct. 11, 2005.