Гонда Михайло Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Степанович Гонда
Народився 24 вересня 1928(1928-09-24)
Моринці, Звенигородський район, Уманська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 28 вересня 1972(1972-09-28) (44 роки)
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Поховання Новотроїцьке кладовище Маріуполя
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність металург
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Державна премія УРСР у галузі науки і техніки

Михайло Степанович Гонда (24 вересня 1928, с. Моринці, Звенигородського району, нині Черкаської області  — 28 вересня 1972, Маріуполь) — новатор металургійного виробництва, Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966), заслужений металург Української РСР (16.07.1965).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 вересня 1928 року в селі Моринцях (нині Черкаської області) в селянській родині. В Маріуполі з 1946 року. У 1948 році закінчив школу фабрично-заводського учнівства. В 19481971 роках працював підручним сталевара, згодом сталеваром мартенівського цеху комбінату імені Ілліча. Починав на п'ятій мартенівської печі під керівництвом сталевара Івана Лута. В 1950 році очолив бригаду.

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 6-го і 7-го скликань (19631971 роки).

Могила Михайла Гонди

Помер 28 вересня 1972 року. Похований на Новотроїцькому кладовищі у Маріуполі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Герой Соціалістичної Праці22 березня 1966 року). Нагороджений двома орденами Леніна (19.07.1958, 22.03.1966), орденом Жовтневої Революції, медалями. Лауреат Державної премії УРСР[1].

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь Михайла Гонди в Кальміуському районі Маріуполя названа вулиця і встановлена меморіальна дошка біля контори мартенівського цеху комбінату імені Ілліча.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]