Гончаренко Олег Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гончаренко Олег Георгійович
Oleg Goncharenko 1953.jpg
Загальна інформація
Національність українець
Народився 18 серпня 1931(1931-08-18)
Харків, УРСР, СССР
Помер 16 грудня 1986(1986-12-16) (55 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Дружина Олександра Олексіївна Гончаренко
Спорт
Країна СРСР СРСР
Вид спорту Ковзанярський спорт
Завершення виступів 1962
Гончаренко Олег Георгійович на Вікісховищі
Нагороди
Олімпійські ігри
Бронза Кортіна-д'Ампеццо 1956 5000 м
Бронза Кортіна-д'Ампеццо 1956 10000 м
Чемпіонати світу
Золото Гельсінкі 1953 Багатоборство
Золото Осло 1956 Багатоборство
Золото Гельсінкі 1958 Багатоборство
Срібло Саппоро 1954 Багатоборство
Срібло Москва 1955 Багатоборство
Чемпіонати Європи
Золото Осло 1957 Багатоборство
Золото Ескільстуна 1958 Багатоборство
Срібло Фалун 1955 Багатоборство
Нагороди
Орден Леніна — 1956
Заслужений майстер спорту СРСР

Олег Георгійович Гончаренко (* 18 серпня 1931, Харків, Українська РСР, СРСР — 16 грудня 1986, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський ковзаняр, перший радянський чемпіон світу в класичному ковзанярському багатоборстві, чемпіон Європи, призер олімпійських ігор, Заслужений майстер спорту СРСР (1953).

Біографія[ред.ред. код]

Олег народився 18 серпня 1931 року в Харкові. Будучи підлітком, втратив на фронті батька, пережив окупацію. У повоєнні роки дуже любив кататися на ковзанах. Кілька років Гончаренко тренувався один, без тренера. Закінчив Харківське пожежно-технічне училище МВС СРСР (нині — Національний університет цивільного захисту України). У ковзанярському спорті виступав за «Динамо» (Харків) і «Динамо» (Москва).

У 1953 році радянська команда вперше з 1948 року взяла участь на чемпіонаті світу з ковзанярського спорту, який проходив у Гельсінкі. Крім Гончаренко в чемпіонаті брали участь Борис Шилков, Володимир Сахаров і Валентин Чайкін. Олег Гончаренко виграв дистанції 5000 і 10000 м, став другим на 1500, і виграв за сумою в багатоборстві, ставши першим радянським чемпіоном світу (на чемпіонатах світу та Європи переможець визначався по сумі результатів, показаних на спринтерських і стаєрських дистанціях[1]).

Після перемоги на чемпіонаті світу 1953 року в Гельсінкі, Олег Гончаренко став дуже популярним. Він отримав безліч вітальних телеграм із-за кордону і з Радянського Союзу. У тому числі коротку вітальну телеграму від легендарного норвезького ковзаняра Оскара Матісена. Цю телеграму Гончаренко зберігав до кінця життя.

Газета Правда помістила звіт про змагання не на останній шпальті, де звичайно розміщувалась спортивна хроніка, а на третій, присвяченій найважливішим політичним подіям. Переможний звіт і портрет чемпіона — харків'янина Олега Гончаренко[1].

В 1956 і 1958 роках Олег Гончаренко ще двічі ставав чемпіоном світу в багатоборстві. В 1957 і 1958 роках він виборював звання чемпіона Європи. В 1954 і 1955 роках Гончаренко був срібним призером чемпіонатів світу, а в 1955 році — чемпіонату Європи.

Двічі Олег Гончаренко вигравав звання чемпіона СРСР у багатоборстві (1956 і 1958 роки) і чотири рази він був срібним призером чемпіонатів СРСР (1953, 1954, 1957 і 1960 роки).

У 1958 році Гончаренко виграв чемпіонати СРСР, Європи та світу в класичному ковзанярському багатоборстві.

Олег Георгійович про змагання сказав так:[1]

«У низці днів змагання займають не так вже й багато місця. Але вони немов вікна в цегляній кладці, що несуть світло»

На Зимових Олімпійських іграх 1956 в Кортіна-д'Ампеццо Олег Гончаренко був прапороносцем радянської команди. Він завоював дві бронзові медалі на дистанціях 5000 і 10000 метрів (на зимових Олімпіадах медалі розігруються в кожному виді змагань[1]).

Гончаренко брав участь також в Зимових Олімпійських іграх 1960 в Скво-Веллі, але посів лише шосте місце на дистанції 5000 метрів.

Ось слова чотириразового олімпійського чемпіона Гришина Євгена Романовича:[1]

«Гончаренко віз в збірній країни таку важку тачку. Якби мене запитали, хто найкращий ковзаняр в радянському спорті, я б не замислювався: "Звичайно, Олег!"»

Олег виступав взимку 1962, хоча до сезону не був готовий. На чемпіонаті СРСР зайняв скромне місце і вперше за багато років не потрапив до основного складу збірної країни. Ось тут він подумав про своє подальше життя — завершити навчання в інституті фізкультури і переключитися на тренерську роботу. Хоча продовжував тренуватися. Але виступати в змаганнях не розраховував.

В 1962 видатний спортсмен закінчив свою кар'єру ковзаняра. Але довго ще не полишало його бажання надіти ковзани і промчати по льодовому колу. Чемпіонат світу 1962 року відбувся в Москві. Участь Олега у ньому полягала в тому, що на урочистому відкритті змагань він вивів учасників на парад. Вперше на світовій першості за участю радянських ковзанярів Олег Гончаренко — глядач.

Олег Георгійович став тренером збірної молодіжної команди СРСР.

Пізніше його обрали відповідальним секретарем Федерації ковзанярського спорту СРСР.

Помер в 1986 у віці 55 років після важкої хвороби.

Нагороди, звання, досягнення[ред.ред. код]

  • У 1956 році Олег Гончаренко був нагороджений орденом Леніна .
  • Олег Георгійович був удостоєний звання почесний громадянин міст Денвер і Осло за спортивні досягнення.

Результати[ред.ред. код]

Рік Чемпіонат СРСР Чемпіонат Європи Чемпіонат світу Олімпійські ігри
1951 56-е
(104пад.,19,35,Bronze medal icon.svg Бронза)
1952 -
(-,-,10,-)
1953 Silver medal icon.svg Срібло
(9,6,Silver medal icon.svg Срібло,Silver medal icon.svg Срібло)
Gold medal icon.svg Золото
(4,Gold medal icon.svg Золото,Silver medal icon.svg Срібло,Gold medal icon.svg Золото)
1954 Silver medal icon.svg Срібло
(14,Silver medal icon.svg Срібло,Bronze medal icon.svg Бронза,Gold medal icon.svg Золото)
4-e
(15,Silver medal icon.svg Срібло,Silver medal icon.svg Срібло,8)
Silver medal icon.svg Срібло
(9,Gold medal icon.svg Золото,4,Gold medal icon.svg Золото)
1955 -
(-,-,-,вк)
Silver medal icon.svg Срібло
(5,Bronze medal icon.svg Бронза,5,5)
Silver medal icon.svg Срібло
(12,7,Gold medal icon.svg Золото,Bronze medal icon.svg Бронза)
1956 Gold medal icon.svg Золото
(17,Gold medal icon.svg Золото,5,Gold medal icon.svg Золото)
5-e
(9,Silver medal icon.svg Срібло,11,5)
Gold medal icon.svg Золото
(21,Gold medal icon.svg Золото,4,Silver medal icon.svg Срібло)
Bronze medal icon.svg Бронза 5000 м
Bronze medal icon.svg Бронза 10 000 м
1957 Silver medal icon.svg Срібло
(21,Bronze medal icon.svg Бронза,12,Bronze medal icon.svg Бронза)
Gold medal icon.svg Золото
(10,Silver medal icon.svg Срібло,6,Silver medal icon.svg Срібло)
4-e
(5,5,7,6)
1958 Gold medal icon.svg Золото
(7,Silver medal icon.svg Срібло,14,4)
Gold medal icon.svg Золото
(8,Bronze medal icon.svg Бронза,Gold medal icon.svg Золото,5)
Gold medal icon.svg Золото
(4,Bronze medal icon.svg Бронза,Gold medal icon.svg Золото,Bronze medal icon.svg Бронза)
1959 6-e
(9,5,7,7)
7-e
(10,4,10,11)
1960 Silver medal icon.svg Срібло
(16,Silver medal icon.svg Срібло,6,Silver medal icon.svg Срібло)
6-e
(6,6,7,11)
9-e
(12,13,10,11)
6-e 5000 м
1961 4-е
(27,Bronze medal icon.svg Бронза,15,4)
8-e
(11,9,5,11)
12-e
(14,9,12,13)
1962 12-е
(-,6,-,-)
  • У дужках вказані місця з окремих дистанцій, в порядку забігів (500 м, 5000 м, 1500 м, 10 000 м)

Найкращі результати[ред.ред. код]

  • 500 метрів — 42,20 (4 січня 1960, Медео)
  • 1500 метрів — 2:11,60 (28 лютого 1960, Скво-Веллі)
  • 3000 метрів — 4:03,31 (12 січня 1985, Давос)
  • 5000 метрів — 7:57,50 (29 січня 1956, Місуріна)
  • 10000 метрів — 16:36,40 (21 січня 1956, Давос)

Медалі на окремих дистанціях[ред.ред. код]

На чемпіонатах світу:

  • 1500 метрів: золото 1955 і 1958; срібло 1953
  • 5000 метрів: золото 1953, 1954 і 1956; бронза 1958
  • 10000 метрів: золото 1953 і 1954; срібло 1956; бронза 1955 і 1958

На чемпіонатах Європи:

  • 1500 метрів: золото 1958; срібло 1954
  • 5000 метрів: срібло 1954, 1956 і 1957; бронза 1955 і 1958
  • 10000 метрів: срібло 1957

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Журнал Мой Спорт № 1(40) январь 2006

Посилання[ред.ред. код]