Гончарук Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Іванович Гончарук
Андрій Іванович Гончарук
Радник Президента України - керівник Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України
5 квітня 2011 року — 24 лютого 2014 року
Президент: Віктор Федорович Янукович
Представник України у Світовій організації торгівлі
з 15 квітня 2013 року
Заступник Глави Адміністрації Президента України
31 березня 2010 року — 5 квітня 2011 року
Заступник Глави Секретаріату Президента України
27 березня 2008 року — 31 березня 2010 року
Президент: Віктор Андрійович Ющенко
7-й Міністр зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України
27 січня 1999 року — 19 січня 2000 року
Прем'єр-міністр: Валерій Павлович Пустовойтенко
Президент: Леонід Данилович Кучма
Попередник: Осика Сергій Григорович
Наступник: міністерство реорганізовано
 
Освіта: Київський державний університет ім. Тараса Шевченка
Учений ступінь: кандидат економічних наук
Народження: 9 квітня 1961(1961-04-09) (53 роки)
м. Київ, УРСР
 
Наукова діяльність
Наукова сфера: міжнародна економіка
 
Автограф: Автограф
 
Нагороди:
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений економіст України

Андрій Іванович Гончарук (*9 квітня 1961, м. Київ) — український державний діяч, дипломат, Надзвичайний та Повноважний Посол.[1], кандидат економічних наук, професор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Біографія[ред.ред. код]

Андрій Гончарук народився 9 квітня 1961 року в місті Києві.

Закінчивши середню школу № 155 м. Києва, у 1978 році вступив на економічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив 1983-го року. Продовжив навчання в аспірантурі Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

Протягом 19861991 років займав посади молодшого, наукового та старшого наукового співробітника, виконуючого обов'язки вченого секретаря та вченого секретаря Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

У 1988 році успішно захистив кандидатську дисертацію «Вплив науково-технічної революції на характер економічного змагання двох світових систем».[2]. Має вчені звання старшого наукового співробітника (1991 р.) та доцента (2013 р.).

У 19911992 роках працював на різних керівних посадах у Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків України, а у 19921999 роках на посадах начальника головного управління, заступника, першого заступника Міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

З 1993 по 2003 рік одночасно є заступником спеціального представника Уряду України при ГАТТ/СОТ, заступником голови урядового комітету України з питань співробітництва з ЄС, співголовою декількох двосторонніх торгово-економічних комісій, главою державної делегації України на переговорах зі вступу України до Світової організації торгівлі. У цей час він бере участь у багатьох у двосторонніх та багатосторонніх переговорах з зарубіжними партнерами в процесі вступу України у СОТ. Був одним із ініціаторів становлення та розвитку в Україні напрямку міжнародної діяльності - торгової дипломатії.[3]

В 1999 році, у віці 37 років, призначений Міністром зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України[4]. На той час наймолодший міністр в усіх урядах України. На цій посаді перебував до початку 2000 року, коли міністерство було реорганізовано. Продовжив займатися зовнішньоекономічним блоком на посаді заступника Міністра економіки України.

У 20012003 роках - перший заступник Державного секретаря, Державний секретар з питань торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України[5].

З 2000 поєднує державну, дипломатичну діяльність з науково-викладацькою. Професор кафедри міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

У 2003 році він стає головним радником з питань торгової політики та захисту на зовнішніх ринках корпорації «Інтерпайп»[6][7].

З 2005 по 2007 рік Андрій Гончарук є радником прем'єр-міністра [8] з питань багатосторонньої торгової дипломатії, зокрема процесу вступу України в СОТ[9][10].

У 2008 році указом президента призначений заступником Глави Секретаріату Президента України[11]. На займаній посаді він займавався усіма міжнародними питаннями, в т. ч. зовнішньоекономічними.

З 2010 по 2011 роки перебуває на посаді заступника Глави Адміністрації Президента України[12].

З 2011 року був радником Президента України - керівником Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України[13]. 21 лютого 2014 року подав у відставку [14].

15 квітня 2013 призначений Представником України у Світовій організації торгівлі[15] та головою Державної комісії з питань співробітництва з СОТ [16].

В липні 2014 року був обраний незалежним членом наглядової ради Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна".

Володіє українською, російською та англійською мовами.

Науковий доробок[ред.ред. код]

Андрій Гончарук є автором більше 20-ти наукових праць.

Нагороди та звання[ред.ред. код]

Сім'я[ред.ред. код]

Одружений, двоє дорослих дітей, онучка.

Захоплення:

  • теніс[22],
  • історична література
  • собаки породи ши-тцу

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Указ Президента України № 438/2008 від 14 травня 2008
  2. Інтернет-довідник "Офіційна Україна сьогодні"
  3. Article in the book "Opportunities and obligations. New Perspectives on Global and US Trade Policy" Kluwer Law International
  4. Указ Президента України № 77/99 від 27.01.1999
  5. Указ Президента України № 676/2002 від 30.07.2002
  6. Андрій Гончарук став віце-президентом корпорації «Інтерпайп»
  7. Стаття на офіційному сайті корпорації «Інтерпайп»
  8. Постанова КМУ № 1461/2006
  9. Стаття Гончарука А.І. в газеті "Факти і коментарі"
  10. Інтерв'ю Андрія Гончарука
  11. Указ Президента України № 271/2008
  12. Указ Президента України № 460/2010
  13. Указ Президента України № 365/2011
  14. Радник президента Гончарук подав у відставку
  15. Указ Президента України № 215/2013
  16. Указ Президента України №214/2013
  17. Указ Президента України №2/2000
  18. Указ Президента України № 108/2008
  19. Указ Президента України № 620/2009
  20. Протокольне рішення про нагородження Грамотою Співдружності Незалежних Держав за пропозицією України від 05.12.2012 року
  21. Стаття
  22. Стаття в газеті "Факти і коментарі"

Посилання[ред.ред. код]