Гончар Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Гончар
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Борисович Гончар
Народження 25 лютого 1980(1980-02-25)
  Україна Щасливе, Бориспільський район
Смерть 16 серпня 2023(2023-08-16) (43 роки)
  Запорізька область, Україна
Поховання Бориспіль
Зріст 178 см
Вага 71 кг
Громадянство  Україна
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997—2000
2000
2001
2001—2002
2002—2005
2003—2004
2004
2005
2006
2007
2007—2008
2008
2009
2009		 «Борисфен» (Бориспіль)
→  «Прикарпаття» (Івано-Франківськ)
«Ворскла» (Полтава)
→ «Ворскла-2» (Полтава)
«Борисфен» (Бориспіль)
→ «Десна» (Чернігів)
→ «Борекс-Борисфен» (Бородянка)
«Металіст» (Харків)
«Зоря» (Луганськ)
«Княжа» (Щасливе)
ПФК «Олександрія»
ФК «Полтава»
«Нафком» (Бровари)
«Нива» (Тернопіль)		 81 (3)
15 (0)
18 (2)
28 (0)
75 (2)
4 (0)
2 (1)
10 (0)
9 (0)
8 (0)
24 (0)
16 (1)
7 (1)
4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гончар.

Олекса́ндр Бори́сович Гонча́р (25 лютого 1980, село Щасливе, Бориспільський район, Київська область — 16 серпня 2023, Запорізька область) — український футболіст, півзахисник, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Гончар є вихованцем бориспільського футболу. Першим професійним клубом Гончара став «Борисфен», за який він дебютував 31 липня 1997, у першій же грі після повернення команди до другої ліги. Протягом трьох наступних сезонів він був гравцем основного складу бориспільської команди.

Навесні 2000 року Олександр Гончар перейшов до вищолігового івано-франківського «Прикарпаття». Там його виступи помітили тренери молодіжної збірної, і він був викликаний на її збір[1]. Втім, у складі молодіжної збірної на поле гравець так і не вийшов. Влітку «Прикарпаття» вилетіло до першої ліги, «Борисфен» вийшов з другої ліги до першої, і Гончар повернувся до Борисполя.

У зимове міжсезоння 2000/2001 Олександр Гончар перейшов до «Ворскли»[2]. У полтавському клубі він одразу став гравцем основного складу, але з весни 2002 року перестав потрапляти в основу, виступаючи за дубль. Влітку того ж року футболіст повернувся до «Борисфена», вже втретє у своїй кар'єрі. Саме у цей час «Борисфен» досягнув найбільшого успіху в своїй історії, провівши два сезони у вищій лізі, Гончар був основним гравцем тієї команди.

Після того, як у 2005 році «Борисфен» вилетів до першої ліги, Гончар перейшов до харківського «Металіста». У зимове міжсезоння клуб вирішив розірвати контракт із гравцем[3], і Гончар перейшов до луганської «Зорі», разом з якою вийшов до вищої ліги. У вищій лізі Гончар так і не зіграв, провівши лише 5 матчів за дубль, до того ж клуб мав значні фінансові проблеми[4], і Гончар залишив команду.

Другу половину сезону 2007/2008 гравець провів у друголіговій «Княжій» з його рідного Щасливого. Наступний сезон Олександр Гончар виступав у першій лізі за ПФК «Олександрія», а з літа 2008 року грав за ФК «Полтава». У лютому 2009 року Гончар був на оглядинах у клубі вищої ліги Узбекистану «Кизилкум» (Зарафшан)[5], однак до узбецької команди він не перейшов, залишившись в Україні. Весняну частину сезону Олександр Гончар провів у броварському «Нафкомі», де був віце-капітаном команди[6].

У липні 2009 перейшов до тернопільської «Ниви», за яку виступав у першій лізі.

У березні 2023 року вступив добровольцем до лав десантно-штурмових військ ЗСУ, мав позивний «Джміль». Загинув 16 серпня 2023 року у Запорізькій області[7][8]. Похований в листопаді 2023 року на Рогозівському цвинтарі в Борисполі[9]

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сборные вступают в новый сезон! (рос.). Команда. 21.04.2000. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 26.12.2009.
  2. ↑ Межсезонье — ФК «Ворскла» (рос.). Архів оригіналу за 5 травня 2005. Процитовано 26 грудня 2009.
  3. ↑ Бабич возвращается в Мариуполь, Герасимюка ждут в Симферополе (рос.). UA-футбол. 10.01.2006. Архів оригіналу за 13 січня 2006. Процитовано 26.12.2009.
  4. ↑ ФК «Заря» (Луганск) — 1:0 — ФК «Сталь» (Днепродзержинск). Отчёт о матче, комментарии Ю. Коваля (рос.). CityNews. 15.05.2006. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 26.12.2009.
  5. ↑ Украинцы открывают для себя Узбекистан (рос.). Football.ua. 09.02.2009. Архів оригіналу за 25 травня 2009. Процитовано 26.12.2009.
  6. ↑ Александр Гончар: "Поставят задачи – выходить в Первую лигу, будем выходить" (рос.). UA-футбол. 18.06.2009. Процитовано 26.12.2009.
  7. ↑ Іншаков, Максим (25 листопада 2023). Архівована копія. Обозреватель. Архів оригіналу за 25 листопада 2023. Процитовано 12 грудня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid024bQyh7urkUyVx5WRKFsYK41vwt7o32Wbq3N9NzEvQdYYKxKfeK3TFCu5Z3LzVBdEl&id=100068894152909
  9. ↑ На Запоріжжі захищаючи Україну загинув професійний футболіст, гравець ФК "Борисфен" 43-річний Олександр ГОНЧАР. Сайт Бориспільскї міськради.

Посилання[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гончар_Олександр_Борисович&oldid=41684383