Гоніо-Апсароська фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гоніо-Апсароська фортеця
Остов римських лазень у фортеці
Остов римських лазень у фортеці
Тип: Руїни фортеці
Датування: I століття н. е.
Країна: Грузія Грузія
Регіон: Аджарія
Населений пункт: Батумі
Координати: 41°34′23″ пн. ш. 41°34′25″ сх. д. / 41.57306° пн. ш. 41.57361° сх. д. / 41.57306; 41.57361Координати: 41°34′23″ пн. ш. 41°34′25″ сх. д. / 41.57306° пн. ш. 41.57361° сх. д. / 41.57306; 41.57361
Державна приналежність: Давній Рим
Трапезундська імперія
Оттоманська імперія
Артефакти: могила Апостола Матвія
Місце збереження матеріалів: Батумський археологічний музей
Гоніо-Апсароська фортеця (Грузія)
Гоніо-Апсароська фортеця
Гоніо-Апсароська фортеця

Фортеця Гоніо (груз. გონიოს ციხე, раніше називалася Апсаре або Апсарунт) була римським форпостом в Аджарії, на березі Чорного моря, 15 км на південь від Батумі, в гирлі річки Чорохі. Розташована за 4 км на північ від турецького кордону.

Історія[ред.ред. код]

Вхід до Гоніо-Апсароської фортеці
Розкопки в Гоніо

Перша згадка фортеці належить Плінію Молодшому (I століття н. е.). У II столітті нашої ери це було добре укріплене римське місто в Колхіді. Пізніше підпало під вплив Візантії. Назва «Гоніо» вперше згадується в повідомленні трапезундського історика Михайла Панарета в XIV столітті. Деякий час там було місце генуезької торгівлі. У 1547 році Гоніо став частиною Оттоманської імперії, це тривало до 1878 року, коли після Сан-Стефанського мирного договору Аджарія стала частиною Російської імперії.

Місто також було відоме своїм театром та іподромом. Крім того, могила Апостола Матвія, одного з дванадцяти апостолів ймовірно може бути у фортеці Гоніо. Проте, грузинський уряд в даний час забороняє проводити розкопки біля могили. Інші археологічні розкопки проводяться у фортеці, приділяючи особливу увагу римським часам.

За повідомленнями Арріана на початку II століття нашої ери був відомий переказ про те, що колись у давнину місцевість Апсар називалася «Апсірт», тому що нібито тут від руки Медеї загинув царевич Апсірт — один з героїв легенди про похід аргонавтів до Колхіди за золотим руном[1].

Сучасність[ред.ред. код]

Гоніо в даний час зазнає туристичний бум. Безліч туристів з Тбілісі в літні місяці користуються пляжами, які зазвичай розглядаються як більш екологічно чисті, ніж пляжі поблизуу Батумі (розташований за 15 км на північ від фортеці).

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • ვ. იაშვილი, გონიოს ციხის ისტორიისათვის, ქართული მატერიალური კულტურის ძეგლები აჭარაში, ბათუმი, 1958. (georgisch) (dt: W. Iaschwili, Für die Geschichte der Festung Gonio, Georgische Kulturdenkmäler in Adscharien, Batumi, 1958.)
  • ი. სიხარულიძე, აჭარის მატერიალური კულრუტის ძეგლები, ბათუმი, 1962. (georgisch) (dt: I. Sicharulidse, Materialle Denkmäler in Adscharien, Batumi, 1962)
  • I. Sicharulidse, P. Sakaraia, Georgische Sowjetenzyklopädie, Band 3., S. 218, Tiflis, 1978. (georgisch)
  • Гонио-Апсар /Мамуладзе Ш. Х., А. Ю. Кахидзе, Е. А. Кахидзе. — Тбилиси : [б. и.], 2007. — 72 с. : ил., карты. — ISBN 978-9941-9001-5-0 (груз.), (англ.), (рос.)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]