Гопник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вигляд гопника
Гопники на зупинці

Го́пник (гоп, гопота) — представник радянської та пост-радянської субкультури, утвореної в результаті інфільтрації кримінальної естетики в робітниче середовище; людина, що вимагає гроші або інші цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай походить з малозабезпечених сімей.

Слово походить з російської мови. За однією з версій, утворилось від старої абревіатури ГОП — рос. городское общежитие пролетариата (ГОПи існували на початку XX століття у Петербурзі)[Джерело?], за іншою — від слова «гоп-стоп» (на злодійському жаргоні — пограбування, напад, збройний грабіж).

Поширені у суспільній свідомості думки про гопників[Джерело?]:

  1. Ходять вони зграйками по 2-3 людини
  2. Бритоголові
  3. Слухають шансон, блатну музику. Гімном вважається пісня М. Круга — Владимирский централ. Наразі набуває поширення реп (в основному ганста-реп).
  4. Улюблений фільм — «Бригада»
  5. Носять «кепку» та спортивні штани
  6. Улюблене прохання: «дай рубас», «єсть пара двацать пять коп», «займи рублів десять, завтра, віддам мамой клянусь»
  7. Усі один одного називають «васями» або «пацанами», «пациками», «братухами» і тд. і тп.
  8. Лузають насіння («сємкі»)

Див. також

Посилання

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами