Горан Іванішевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Goran Ivanišević
Goran Ivanisevic serve Wimbledon 2004.jpg
Громадянство Югославія Югославія (1988–1991)
Хорватія Хорватія (з 1991)[1]
Місце проживання Монте-Карло, Монако
Дата народження 13 вересня 1971
Місце народження Спліт, Союзна республіка Хорватія
Зріст 193 см
Вага 86 кг
Початок кар'єри 1988
Завершення кар'єри 2004
Робоча рука ліва
Бекхенд дворучний
Призові, USD 19 876 579
Одиночний розряд
Матчів в/п 599–333 (64.3 %)
Титулів 22
Найвища позиція 2 (4 липня 1994)
Турніри серії Великого шолому
Австралія ЧФ (1989, 1994, 1997)
Франція ЧФ (1990, 1992, 1994)
Вімблдон П (2001)
США ПФ (1996)
Парний розряд
Матчів в/п 263–225
Титулів 9
Найвища позиція 20 (6 січня 1992)
Турніри серії Великого шолому
Олімпійські медалі
Олімпійські ігри
Бронза Барселона 1992 одиночні
Бронза Барселона 1992 парні

Горан Іванішевич — колишній хорватський тенісист, єдиний в історії Вімблдону гравець, який здобув перемогу, отримавши на турнір спеціальне запрошення організаторів — вайлд-кард, бронзовий медаліст Олімпійських ігор.

Іванішевич відомий своєю надпотужною подачею. Найкраща поверхня для нього — трава. Його єдиний успіх на турнірах Великого шолома прийшов на кортах Вімблдона. Іванішевич міг перемогти будь-якого, якщо гра в нього скадалася добре, але йому були також властиві вибухи гніву на корті, спрямовані перед усім на себе, і деяка нестабільність в грі.

Вперше Іванішевич потрапив до фіналу Вімблдону в 1992, вигравши у Бориса Беккера, Стефана Едберга та Івана Лендла. У фіналі він грав з Андре Агассі. Для обох тенісистів це був перший фінал Великого шолома. Іванішевич поступився в 5 сетах: Агассі переміг 6-7, 6-4, 6-4, 1-6, 6-4.

Вдруге Іванішевич грав у фіналі Вімблдона в 1994, де Піт Сампрас переміг його 7-6, 7-6, 6-0. Втретє він знову грав із Сампрасом у 1998 і поступився у 5 сетах: 7-6, 6-7, 4-6, 6-3, 2-6.

В кінці 90-тих результати Горана знизилися у зв'язку з травмою плеча. Він здобув репутацію найкращого тенісиста всіх часів і народів, якому не підкорився жоден турнір Великого шолома. Перед Вімблдоном-2001 він перебував на 125 позиції в рейтингу, а тому не мав автоматичного допуску. Організатори надали йому вайлд-кард. Попри те, що його шанси розцінювалися дуже низько, він зумів добратися до фіналу, перемігши Карлоса Мойю, Енді Роддіка, Марата Сафіна і, в півфіналі в 5 сетах, Тіма Генманна. У фіналі Іванішевич переміг Патріка Рафтера 6-3, 3-6, 6-3, 2-6, 9-7.

Іванішевич виборов дві бронзові медалі на Олімпіаді у Барселоні як в одиночному розряді, так і у парі з Гораном Прпичем. Він також виграв Кубок Великого шолома в 1995, перемігши в фіналі Тодда Мартіна. У 1996 разом із Івою Майолі він здобув перемогу у Кубку Хопмана.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Виступав за Югославію до 1991, в якому Хорватія отримала незалежність