Гордон Володимир Михайлович

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Володимир Михайлович Гордон
Народився	25 жовтня 1871(1871-10-25) Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	3 січня 1926(1926-01-03) (54 роки) Харків, УСРР
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	українець
Діяльність	правник
Alma mater	Імператорський Санкт-Петербурзький університет
Галузь	правознавство
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання	академік Всеукраїнської Академії Наук
Науковий ступінь	доктор юридичних наук
Членство	НАН України
Діти	Гордон Михайло Володимирович
Роботи у Вікіджерелах  Гордон Володимир Михайлович у Вікісховищі

Горд́он Володимир Михайлович (нар.25 жовтня 1871, місто Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія — пом.3 січня 1926, Харків, УСРР) — український вчений-правознавець, доктор цивільного права, професор, доктор юридичних наук, академік Всеукраїнської Академії Наук (1925).

Біографія

Народився у місті Лохвиця Полтавської губернії.

1894 року закінчив юридичний факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету.

Захистив магістерську, а з часом (1906) і докторську дисертації.

У 1901—1906 роках викладав у Демидовському юридичному ліцеї в Ярославлі (Російська імперія).

З 1906 року — викладав у Імператорському Харківському університеті та інших закладах цивільне право і цивільний процес.

У 1917 році став сенатором цивільного касаційного департаменту.

Протягом 1919—1920 років працював професором Таврійського університету.

З 1920 — завідувач кафедри цивільного і торгового права, а також декан правового факультету Харківського інституту народного господарства.

Водночас був завідувачем правового відділу Наркомату внутрішньої торгівлі УСРР, брав участь у розробці багатьох законопроєктів.

Обраний дійсним членом Всеукраїнської Академії Наук 9 березня 1925 року.

Помер В. М. Гордон 3 січня 1926 року у Харкові.

Наукова діяльність

Наукова діяльність В. М. Гордона значно вплинула на розвиток науки в галузі як матеріального, так і процесуального права.

За час своєї тридцятирічної наукової діяльності написав близько 100 наукових праць. Усі вони відзначалися фундаментальністю, широтою і глибиною досліджень, логікою викладу.

Певна кількість наукових праць, зокрема таких, як «Право на позов», «Передача позовів», «Збільшення позову процентами», «Відсутність права на позов» тощо, а також магістерська і докторська дисертації були присвячені поглибленій розробці питань цивільного процесу.

І нині докторська дисертація «Позови про визнання» є однією з основних робіт у галузі науки про позови.

Вважається засновником харківської наукової школи правознавців.

Окремі праці

• Гордон В. М. Основание иска в составе изменения исковых требований. — Ярославль: Тип. Губ. правления, 1902. — 316 с. (захищена 1902 р. у Санкт-Петербурзькому університеті магістерська дисертація).
• Гордон В. М. Иски о признании.— Ярославль: Тип. Губ. земск. управы, 1906. — 370 с.
• Гордон В. М. Система советского торгового права. Обзор действующего законодательства по внутренней торговле. — 2-е изд. — Харьков: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1927. — 196 с

Джерела

• Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т./ Редкол.:…А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 432.
• ГОРДОН Володимир Михайлович // Енциклопедія Сучасної України.- К., 2006.- Т.6.- С. 250.
• ГОРДОН Володимир Михайлович // Юридична енциклопедія: в 6–и т.- К., 2004.- Т.1.- С.617.

Посилання

• Персональний склад академіків з 1918 року
• Літопис випускників Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого [Архівовано 20 листопада 2019 у Wayback Machine.]