Гордість Янкі
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (березень 2017) |
Гордість Янкі | |
|---|---|
| The Pride of the Yankees | |
 | |
| Жанр | драма, мелодрама, біографічний фільм |
| Режисер | Сем Вуд |
| Продюсер | Сtмюель Голдуін |
| Сценаристи |
Джо Сверлінг Герман Манкевич |
| У головних ролях |
Гері Купер Тереза Райт |
| Оператор | Рудольф Мате |
| Композитор | Лі Uарлайн |
| Монтаж | Деніел Манделл |
| Художник | Perry Fergusond |
| Кінокомпанія | Samuel Goldwyn Company |
| Дистриб'ютор | RKO Pictures і Netflix |
| Тривалість | 128 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
 США |
| Рік | 1942 |
| IMDb | ID 0035211 |
 Гордість Янкі у Вікісховищі | |
«Гордість Янкі» (англ. The Pride of the Yankees) — американський сімейний фільм Сема Вуда 1942 року про життя і кар'єру Лу Геріга гравця Нью-Йорк Янкіз.
Сюжет[ред. | ред. код]
Це хроніка життя та кар'єри легендарного першого гравця нью-йоркських Янкі та багаторазового чемпіона Лу Геріга. Він увійшов в історію, зігравши у 2130 іграх протягом 14 років жодного разу не взявши відпустку, тим самим поставивши найзнаменитіший з бейсбольних рекордів й отримавши прізвисько «Залізна людина».
У 1932 році у зустрічі з командою Філадельфії Геріг став першим гравцем двадцятого сторіччя, які вчинили чотири пробіжки навколо бази в одній грі. Через чотири роки, коли вже здавалося, що Лу Геріг назавжди залишиться єдиним першим бейзменом «Нью-Йоркських Янкі», доля торкнулася його своїм кострубатим гаком.
Спершу його незграбна кульгава хода здавалася ознакою віку, звичайною неприємністю, яку він здолає, як долав всі інші хвороби й травми. І тут як грім з ясного неба обрушилося приголомшливе, немислима звістка про те, що Лу Геріг вражений хворобою, яка називається «аміотрофічним лагеральним склерозом», тепер більш відомим під назвою «хвороба Лу Геріга», – рідкісним захворюванням, що руйнує тканини спинного мозку.
Він зустрів смерть з тією ж стійкістю та силою духу, з якою її зустрічають тисячі американців на далеких полях битв, він залишив після себе пам'ять про мужність і самопожертву, яка назавжди залишиться в серцях людей.
Нагороди[ред. | ред. код]
Фільм отримав премію Американської кіноакадемії за найкращий монтаж [1] і мав ще десять номінацій[2][3].
У ролях[ред. | ред. код]
- Гері Купер — Генрі Луїс «Лу» Геріг
- Тереза Райт — Елеонора Твічелл
- Бейб Рут — Бейб Рут
- Волтер Бреннан — Сем Блейк
- Ден Дюрі — Генк Ганнеман
- Ельза Янссен — Крістіна Геріг, мама Лу
- Людвіг Штессель — Генрі Геріг, батько Лу
- Вірджинія Гілмор — Майра Тінслі
- Білл Дікі — Білл Дікі
- Ерні Адамс — Міллер Гаггінс
- П'єр Ваткін — Франк Твічелл
- Гаррі Гарві — Джо Маккарті
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "Daniel Mandell, Won 3 Film Editing Oscars". [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] The New York Times. 13 червня, 1987.
- ↑ "The 15th Academy Awards (1943) Nominees and Winners" [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.]. oscars.org
- ↑ "The Pride of the Yankees" [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. The New York Times
Посилання[ред. | ред. код]
- The Pride of the Yankees [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті TCM Movie Database
|
