Горець (вірш)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Горець (або Кремлівський горець) — вірш Осипа Мандельштама, листопада 1933 року, один з найбільш знаменитих віршів XX століття[1], епіграма, присвячена «кремлівському горцю» Сталіну.

Історія створення[ред.ред. код]

У 1930 роках був час повного контролю над особистістю у СРСР і в країні був сильно розвинений культ особи Сталіна. Багато Радянських письменників вихваляли правителя СРСР. У такий час було придумано сміливий вірш, який в підсумку коштував життя автору. Вірш був написаний після того як Осип Емільович бачив найсильніший кримський голод. Авторства свого Осип Мандельштам не приховував, і після свого арешту готувався до розстрілу.

Значення слів[ред.ред. код]

  • Горець — Сталін.
  • Малина — слово зі злочинного жаргону в пам'ять того, що Сталін у молодості був частиною злочинного світу, коли носив псевдонім «Коба»[2]
  • Осетин — Сталін. Сталін був родом з міста Горі поблизу Південної Осетії[2].

Формат[ред.ред. код]

Вірш написаний тристопним анапестом з пірихієм.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • Історичні хроніки. 1934 рік — Осип Мандельштам
  • Історичні хроніки. 1982 рік — Юрій Андропов

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]