Гори димлять
| Гори димлять | ||||
|---|---|---|---|---|
| Góry dymią | ||||
| Жанр | драма | |||
| Автор |
Ярослав Галан (Miron Jaro) | |||
| Мова | польська | |||
| Написано | 1938 | |||
| Опубліковано | 1939 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Польська Республіка | |||
| Видавництво |
 Myśl (Львів) | |||
| Опубліковано українською | 1956 | |||
| Переклад | Степан Трофимук | |||
|
| ||||
Гори димлять (пол. Góry dymią) — повість Ярослава Галана, написана 1938 року польською мовою і опублікована окремим виданням 1939 року у львівському приватному видавництві «Myśl» під псевдонімом Мирон Яро (Miron Jaro)[1].
Повість написана в селі Нижній Березів[2].
Синопсис[ред. | ред. код]
Події повісті розгортаються на початку 1920-х років у окупованій Польщею Західній Україні, у невеличкому гуцульському селі Покутті. Дочка священика Ольга, перед смертю батька, обіцяє йому, що одружиться з польським офіцером прикордонної застави Мартином Погодяком. Та згодом Ольга закохується в гультіпаку-опришка Івана Семенюка, одруженого з Марічкою. Кохання між Іваном та Ольгою розгорається все палкіше, і незабаром вони усвідомлюють, що не можуть жити один без одного, та вирішують втекти. Але дружина Івана Марічка не збирається сидіти склавши руки, поки її чоловіка викрадає інша, і збирається розказати про зраду пари чоловіку Ольги Мартину...
Аналіз твору[ред. | ред. код]
Повість просякнута національно-патріотичним духом, і українські радянські літературознаці зазначали, що у цьому творі Галан-художник переміг Галана-політика[3].
Романтично-лірична стихія, яка панує в змалюванні кохання опришка Івана Семенюка з попівною Ольгою, іронія у відтворенні міщанського оточення Ольги, майстерні картини гірських краєвидів, авантюрно-пригодницькі сюжетні лінії вписуються у викривально-соціальний зміст оповіді. Проблема «пропащої сили» (образ Семенюка) розв'язується письменником у новому аспекті: опришківство в умовах окупаційного режиму набуває не лише соціального, а й національно-визвольного характеру.
У повісті опоетизовані органічне почуття свободи й гідності, властиве гуцулам, природний потяг до краси — в людях, їх фізичній вроді, одязі, в навколишній природі. Тут владарюють свобода і любов.
Романтично-еротична ейдетика повісті Ярослава Галана «Гори димлять» досліджена в дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Михайлової Алли Анатоліївни «Ерос як естетична і поетологічна проблема української прози 20-30-х років XX століття»[4]
Переклад українською[ред. | ред. код]
Повість було вперше перекладено українською у 1956 році Степаном Трофимуком за участі дружини Степана Трофимука Оксани.[5][6]
- Ярослав Галан. Гори димлять. Переклад з польської: Степан Трофимук. Київ: Радянський письменник. 1956. 234 стор. (тираж 65 тис. примірників)
- (передрук) Ярослав Галан. Гори димлять. Переклад з польської: Степан Трофимук. Київ: Держлітвидав УРСР. 1959. 155 стор. (тираж 50 тис. примірників)
Екранізації[ред. | ред. код]
- «Гори димлять» (1989) — український радянський 2-серійний фільм, знятий на кіностудії «Укртелефільм», реж. Б. Небієрідзе.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jaro, Miron (1939). Góry dymią (пол.). Myśl.
- ↑ Довідник села Нижній Березів. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 червня 2012.
- ↑ Борис Козловський: Хто гострив сокиру для Ярослава Галана?. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 3 червня 2012.
- ↑ http://disser.com.ua/contents/3603.html
- ↑ Сергій Грабовський. [[https://web.archive.org/web/20140301175806/http://www.radiosvoboda.org/content/article/967138.html Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.] Ярослав Галан: трагедія «зачарованого на Схід». Радіо свобода, 25 липня 2007
- ↑ Галан Ярослав Олександрович [Архівовано 9 квітня 2020 у Wayback Machine.] Українські письменники: біо-бібліографічний словник у п’яти томах. Т. 4: Радянська література : А-К. Київ: Держлітвидав УРСР, 1965. 846 стор.: С. 250-278