Горленко Андрій Андрійович
| Андрій Андрійович Горленко | |||
 | |||
| Герб Горленок | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1743 — 1774 | |||
| Попередник: | Василь Кочубей | ||
| Спадкоємець: | - | ||
| Народження: |
1709 Москва | ||
| Смерть: | 1780 | ||
| Релігія: | православний | ||
| Рід: | Горленки | ||
| Батько: | Горленко Андрій Дмитрович | ||
| Мати: | Горленко Марія Данилівнаd | ||
| Діти: | Іван, Марія, Ганна | ||
Андрій Андрійович Горленко (1709, Москва — 1780) — полтавський полковник Війська Запорозького.
Представник роду Горленків, син Андрія Дмитровича Горленка, онук Апостола, молодший брат святителя Йоасафа Білгородського.
Після навчання у КМА (з 1721-го) розпочав службу канцеляристом у ГВК. Згодом бунчуковий товариш (? — 1737—1743). 1743 року отримав у володіння Іваницю.
Фактично останній полковник полтавський (1743—1774) — його «наступник» росіянин Павло Ізмайлов виконував роль обліковця з підготовки передачі полкового майна у зв'язку з ліквідацією полку.
Література[ред. | ред. код]
- В. В. Кривошея. Неурядова старшина гетьманщини. — Київ, «Стилос», 2009. — Ст. 87—88.
- С. О. Павленко. Оточення гетьмана Мазепи. — Київ, «КМ Академія», 2004. — Ст. 46.
|
