Горовий Іван Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Семенович
Горовий
Народження 1 серпня 1921(1921-08-01)
Селечняd, Севський повітd, Брянська губернія, Російська СФРР
Смерть 13 квітня 1999(1999-04-13) (77 років)
  Київ, Україна
Національність росіянин
Країна  СРСР
 Україна
Жанр станкова та монументальна скульптура
Навчання Київський художній інститут
Діяльність скульптор
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Горови́й Іва́н Семе́нович (1 серпня 1921(1921-08-01), Селечняd, Севський повітd, Брянська губернія, Російська СФРР — 13 квітня 1999(1999-04-13), Київ) — український радянський скульптор. Член Спілки художників УРСР з 1963 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Селечня, нині Суземський район, Брянська область, Росія, учасник німецько-радянської війни, працював художником у військових частинах Батумського укріпленого сектору Чорноморського флоту, був нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (1945).

Закінчив Київський художній інститут (1951, майстерня М. Лисенка). Працював у галузях станкової та монументальної скульптури.

З 1958 року — учасник республіканських та всесоюзних мистецьких виставок і конкурсів. Ряд робіт зберігається в музеях Російської федерації та України.

Роботи зберігаються в Національному музеї-заповіднику «Битва за Київ у 1943 році», Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, Херсонському та Миколаївському художніх музеях, Кіровоградському краєзнавчому музеї.

У 1982–1985 роках працював одним із викладачів і майстером у ГПТУ № 5 міста Києва. Викладав курс «Основи архітектури», вів групу з спеціальності ліпник-реставратор. Майстерня Горового розташовувалася поблизу Хрещитика, у провулку Тараса Шевченка.

Творчість[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Яхтсмены [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.] // Сайт «Київ. Фотолітопис».
  2. Рева А. Митець — глухівчанам // Народна трибуна. — 1989. — № 31. — 22 лютого. — С. 3.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]