Городня
| Городня | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна | |||
| Регіон | Чернігівська область | ||
| Район/міськрада | Городнянський район | ||
| Рада | Городнянська міська рада | ||
| Код КОАТУУ | 7421410100 | ||
| Засноване | середина 16 століття | ||
| Статус міста | з 1957 року | ||
| Населення | ▼12766 (01.01.2011)[1] | ||
| Поштові індекси | 15100 | ||
| Телефонний код | +380-4645 | ||
| Координати | 51°53′35″ пн. ш. 31°35′41″ сх. д. / 51.89306° пн. ш. 31.59472° сх. д.Координати: 51°53′35″ пн. ш. 31°35′41″ сх. д. / 51.89306° пн. ш. 31.59472° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 137 м | ||
| Водойма | Чибриж | ||
| День міста | 23 вересня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Городня | ||
| До станції | 4 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - автошляхами | 54 км | ||
| До Києва | |||
| - автошляхами | 196 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 15100, Чернігівська обл., Городнянський р-н, м.Городня , вул. Леніна, 13 | ||
| Веб-сторінка | Городнянська міськрада | ||
| Міський голова | Богдан Андрій Іванович | ||
Горо́дня — центр Городнянського району Чернігівської області, на березі річки Чибриж.
Зміст |
Історія [ред.]
Поселення Городня відоме з часів Київської Русі. За багатовікову історію Городня була місцем інтенсивних контактів різноманітних етносів і культур, не раз була в епіцентрі важливих історичних подій, ставала ареною боротьби сусідніх держав.
У писемних джерелах Городня вперше згадується в 1552 році, коли в складі Московського війська в Казанський похід разом із стародубцями йшли «рос. боярские дети Городни и Мощенки».
З 1618 року Городня у володінні польських шляхтичів Хвощів. У час створення урядом шляхетської Польщі Чернігівського воєводства (1635 р.) Городня — містечко і центр Городнянського округу.
У середині 17 століття городнянці брали активну участь у селянсько — козацьких повстаннях та визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького.
1648 року запорізькі козаки разом із жителями Городні розгромили загін польсько-шляхетських військ і звільнили місто.
Після Переяславської угоди 1654, містечко входило до Седнівської сотні Чернігівського полку, з 1705 року Городня стала адміністративною і військовою одиницею — сотенним містечком Чернігівського полку. До Городнянської сотні входили 55 населених пунктів.
29 червня 1709 року Російський імператор Петро I після перемоги над шведською армією Карла XII під Полтавою саме в Городні святкував свій День ангела й на відзнаку героїзму деяких місцевих жителів подарував місту три чавунні гармати.
У 1732 році завдяки благодійницьким внескам купця 1 гільдії, міського голови Писарева Павла Миколайовича в центрі Городні був збудований храм святої Трійці. Ця перлина зодчества могла б прикрашати місто й сьогодні, але була зруйнована комуністичною владою.
У 1764 році в Городні мешкало 125 сімей козаків та 185 сімей міщан та селян, а також стали населяти її євреї, більш ніж 300 осіб, в основному ремісники та купці.
У 1782 році в Україні було скасовано полковий адміністративний устрій і утворено 5 намісництв, у тому числі й Чернігівське. Намісництва, а потім і губернії ділилися на повіти. У цьому році Городня стала адміністративним центром (повітовим містом) одного з найбільших повітів Чернігівщини — Городнянського.
У наступному 1783 році повітове місто одержало різні вигоди і привілеї.
У 18 ст. у Городні споруджено три церкви. 1814 року засновано дворянське училище (з 1913 року — Городнянське вище початкове училище).
Важливу роль для пожвавлення економіки й торгівлі в Городні мало прокладення Лібаво — Роменської залізниці (1873 р.), а згодом відкриття в Городні банку.
У кінці 19 століття на кошти грузинського князя І. Орбеліані був споруджений «Народний дом», у якому аматори показували спектаклі, потім створювався кінематограф. Будівля збереглася, сьогодні (2011 рік.) тут міститься дитячо-юнацька спортивна школа.
Під час першої світової війни та створення Української незалежної держави Городня стала епіцентром тих історичних подій. У місті формувалися загони Червоної армії М. Щорса, В. Боженка, М. Кропив'янського. Біля Городні діяли повстанці отаманів Галаки, Добровечора, Ющенка, Бусла.
У 1919 році у приміщенні Городнянської жіночої гімназії (тепер (2011) школа № 2) містилося керівництво Чернігівської губернії, під керівництвом Ю. Коцюбинського та Е. Бош.
У 1923 році повіти були ліквідовані, Городня стала центром району.
Під час колективізації Городня знову в центрі подій. Для придушення виступів селян у Городню були викликані з Гомеля регулярні війська. 17 червня 1931 року повстанці під керівництвом «куркуля» Я. Рябченка (в минулому начальник повітової міліції) біля Городні зазнали поразки.
Під час Другої світової війни 8 тисяч 425 жителів Городні та району загинули в боротьбі проти німецько-фашистських військ. Трьом городнянцям: О. Жижкуну, Б. Калачу, Й. Юфи — присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У 1989 році в Городні почалось виробництво кольорових телевізорів «Агат». Це був єдиний районний центр на теренах тодішнього Радянського Союзу, в якому випускалась така високотехнологічна на той час продукція.
У Городні тривалий час розміщувався 703 навчальний авіаційний полк Чернігівського вищого авіаційного училища льотчиків, який мав добре оснащення; аеродром, полігон, сучасні класи, тренажери. Тут стали на крило тисячі висококласних льотчиків, серед яких десять майбутніх космонавтів.
З проголошенням незалежності України, в 1991 році, Городня знову стала прикордонним містом.
Економіка [ред.]
У місті діють — льонозавод, хлібний, маслоробний, комбікормовий і цегельний заводи. «Городнянський механічний завод», харчовий комбінат, торфопідприємство, міжколгоспна будівельна організація, «Лісгоспзаг», комбінат побутового обслуговування.
Транспорт [ред.]
Неподалік від міста розташовувалася тренувальна авіаційна база Городня.
Культура та спорт [ред.]
5 загальноосвітніх і музична школи, лікарня, дитячий санаторій, будинок культури, 4 клуби, 2 бібліотеки, стадіон, міжрайонна школа садівників і лісоводів, «Городнянський музей» (народний історико—краєзнавчий). Виходить районна газета «Новини Городнянщини».
Люди [ред.]
- Іван Рембалович — сотник Армії УНР, воїн дивізії СС «Галичина», воїн УПА
- Лев Васильович Бірюк — український політик.
- Байдак Алла Євгенівна — народна майстриня.
- Мико́ла Маркія́нович Волко́вич — учений-хірург, академік ВУАН (з 1928 року).
- Анна Маркія́нівна Волко́вич (Агейкіна)— лікарка, громадський діяч, організатор створення осередків Всеросійської Селянської спілки в Кобеляцькому повіті Полтавської губернії.
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Городня |
- Неофіційний міський портал
- ГОРОДНЯ. Офіційний веб-сайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації
- Картка на сайті ВРУ
- З історії Городнянської чоловічої гімназії
|
|||||||||||
|
||||||||

