Городнянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Городнянський район
Gorodnyanskiy rayon gerb.png Gorodnyanskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7421400000
Утворений: 1965
Населення: 29 551 (на 1.08.2013)
Площа: 1566 км²
Густота: 19.3 осіб/км²
Тел. код: +380-4645
Поштові індекси: 15100—15172
Населені пункти та ради
Районний центр: Городня
Міські ради: 1
Сільські ради: 30
Міста: 1
Села: 71
Селища: 6
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 15100, Чернігівська обл., Городнянський р-н, м. Городня, вул. Леніна, 10, 2-75-07
Веб-сторінка: Городнянська РДА
Голова РДА: Овсяник Микола Костянтинович
Голова ради: Верхуша Олександр Іванович

Городня́нський райо́н — розташований на півночі Чернігівської області з центром у місті Городня.

Межує з Климовським районом Брянської області Російської федерації, Добруським районом Гомельської області Республіки Білорусь, Ріпкинським, Чернігівським, Менським, Щорським районами Чернігівської області. Площа району — 1571,2 тис. км². Населення становить 36,3 тис. чол. Район складається з 79 населених пунктів.

Район перетинає автотраса Р13 (Чернігів-Сеньківка), поблизу Монументу Дружби розгалужується в напрямках Гомеля і Брянська, проходить відрізок Південно-Західної залізниці Бахмач-Гомель. Діє прикордонний митний пост «Сеньківка», що з'єднує кордони 3-х держав.

Флора і фауна[ред.ред. код]

Городнянщина лежить у межах Поліської низовини, в зоні мішаних лісів, де переважає сосна, дуб, береза, осика, вільха, липа, які займають площу 45,2 тис.га.

Городнянщина багата своїм тваринним і рослинним світом, на її території розташовано вісім природоохоронних зон і мисливські угіддя площею 30 тис.га. По території району протікають річка Снов та її притоки: Смячка і Крюкова. Корисні копалини: торф, глина. Ґрунти дерново-підзолисті, суглинисті з піщаним прошарком.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Із корисних копалин в районі є глина, пісок, торф. Розробляються родовища глини та торфу. Для будівництва використовуються поклади піску. Торф добувається у декількох місцях району, промисловим способом добувається біля с. Дроздовиця.

Історія[ред.ред. код]

Територія району була заселена в часи неоліту — біля 100 тисяч років тому. Про це свідчать літописи часів Київської Русі, а також розкопки в селах Мощенка та Рубіж.

Адміністративним центром району є місто Городня. Першу писемну згадку про Городню знаходимо в 1552 році. З 1635 року містечко стало центром Городнянської округи, з 1705[Джерело?] року — центром Городнянської сотні, з 1782 року — центром Городнянського повіту, а з 1923 — центром Городнянського району. В сучасних межах район існує з 1965 року.

Повертаючись в 1709 році до Полтави, в Городні зупинився Петро I і, за переказами, подарував містечку три чавунні гармати, які в 1888 році були встановлені на п'єдесталі, збереглися до наших днів, і є історичним символом міста.

Населення[ред.ред. код]

Населені пункти зняті з обліку[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

Економіка району має чітко окреслений аграрний напрямок. На 120 тис.га сільськогосподарських угідь господарюють 35 підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні картоплі, льону, м'ясо-молочному тваринництві.

Переробка продукції сільського господарства здійснюється на льонозаводі, маслозаводі, заводі продовольчих товарів, комбікормовому заводі. Ведеться видобуток торфу. Продукція держлісгоспу експортується в Німеччину, Словаччину, Австрію, Італію, Польщу.

Пам'ятки культури[ред.ред. код]

Історія Городнянщини знайшла свій відгук у численних пам'ятках. Поблизу с. Автуничі виявлене і повністю досліджене поселення періоду Київської Русі (Х-ХІІ ст.). Оригінальністю задуму та конструктивного рішення, що не мають аналогів на Лівобережній Україні, відзначається Михайлівська церква у с. Великий Листвен (1742).

У м. Городня зберігся будинок, де народився один з основоположників вітчизняної хірургії М.Волкович. Пам'яткою садово-паркового мистецтва є парк у с. Тупичеві.

На стику кордонів трьох держав, поблизу с. Сеньківка, над тихоплинною Жеведою, у 1975 р. було встановлено монумент Дружби. Тут, на просторому Слов'янському полі, відбуваються і міжнародні свята, фестивалі.

Видатні особистості[ред.ред. код]

Десять останніх років у Городні прожив і похований лікар, етнограф, письменник Степан Ніс. Також тут навчався український письменник і громадський діяч Василь Чумак. Уродженцями району є вчений-кібернетик, академік Олександр Кухтенко, художник, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка Олександр Лопухов, поет Абрам Кацнельсон, відомий політичний діяч, правозахисник, один із засновників Української Гельсінської групи, перший голова Української Гельсінської спілки Левко Лук'яненко, революціонерка-народниця М.Вєтрова.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]