Городок (Львівська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Городок
Герб Городка (Львівська область) Прапор Городка (Львівська область)
Городок на мапі України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Львівська область
Район/міськрада	Городоцький район
Рада	Городоцька міська рада
Код КОАТУУ	4620910100
Засноване	XI-XIV ст.
Магдебурзьке право	1389
Статус міста	з 1387 року
Населення	15 993
Площа	30 км²
Поштові індекси	81504
Телефонний код	+380-3231
Координати	49°46′ пн. ш.; 23°38′ сх. д.
Водойма	р.Верещиця
Відстань
Найближча залізнична станція	Городок-Львівський
До обл./респ. центру
- залізницею	32 км
- автошляхами	28 км
Міська влада
Адреса	81500, Львівська обл., Городоцький р-н, м.Городок, майдан Гайдамаків, 6
Веб-сторінка	http://gorodok.lviv.ua/index.php

Городок - місто, адміністративний центр Городоцького району Львівської області, розташоване над річкою Верещицею, лівою притокою Дністра, за 25 км від Львова.

Зміст 1 Історія 2 Освіта 3 Відомі особистості 4 Пам'ятки архітектури 5 Дивіться також 6 Посилання

[ред.] Історія

Початок міста сягає періоду Київської Русі. Воно інтенсивно розвивалося за часів Галицько-Волинського князівства (XI-XIV ст.)

Городок вперше згадується літописцем Нестером у 1213 році як поселення Галицько-Волинського князівства. В літописі говориться, що місто відоме далеко на схід як центр торгівлі сіллю, а тому мало назву "Городок солоний" або "Соляний Городок".

На території міста збереглися залишки земляних укріплень колишнього древньоруського городища, на місці якого пізніше було побудовано замок.

Княжий Городок мав вигляд фортеці, оточеної річкою Верещицею, ставами, важкодоступними болотами. Місто складалось з двох частин: внутрішньої, найбільш укріпленої, т.зв. дитинця і зовнішньої - "острога" (передмістя). Влада була в руках воєводи, який жив у княжому замку.

Вже на початку XIII ст. Городок відігравав велику роль в економічному і політичному житті Галицько-Волинського князівства. Річка Верещиця, яка впадає в Дністер була в минулому повноводною і судноплавною. Городок лежав на важливому торговельному шляху, який пов’язував Схід із Заходом, Південь із Північчю. На той час місто мало величезне господарське значення, як важливий центр торгівлі сіллю, тому сучасники називали його «Городок Соляний».

Галицько-Волинський літопис зафіксував, що у 1227 році новгородський князь Мстислав Удалий стояв із своїм військом в Городку. Йому на допомогу прийшов зі своїм військом князь Данило, щоб разом боронити Галицьке князівство від польсько-угорської навали.

Після загарбання Галичини шляхетською Польщею у XIV ст., вже 1387 р. Городок як окреме королівське місто увійшов до складу Львівської землі, а пізніше став центром Городоцького староства. За період 1387 по 1434 р. великий князь литовський і король Польщі Владислав II Ягайло часто навідувався і довго жив в Городку, тут і помер у 1434 році. За Ягайла Городок входить до складу Руського воєводства як окреме королівське місто. В 1389 р. воно одержало магдебурзьке право, надання якого означало створення в місті органів самоврядування. На той час Городок розростався, окрім центральної частини ринку розбудовуються передмістя – Львівське і Черлянське. У XV і на початку XVI ст. місто зазнало настільки сильних руйнувань і грабунку від татар, що змогло стати на ноги лише у XVI ст.

У 1504 році король дозволив міщанам за власні кошти відбудувати Городок, а також звільнив його мешканців від сплати деяких податків. Поступово у місті відроджуються і розвивається торгівля та промисли. Городок одержав право торгувати сіллю і став центром соляних складів. Важливим предметом експорту була риба, яку віддавна розводили в місцевих ставках.

У ΧΙV-ΧVΙΙ століттях Городок був ремісничим містом. Ремісники були об'єднані в 12 цехів. Добре розвивались деревообробні та шкіряні промисли. У 1555 році українці могли займатись ремісництвом лише на відстані милі від міста.

В 1420 році король Ягайло поселив в місті 6 католицьких монахів з ордена францішканців. Королівський уряд побудував для них костьол і монастир біля замку. Українців ж витіснили на Львівське, Вишнянське, Заставське передмістя. Тож, відстоюючи свої права, українське населення Городка створило у 1591 році братство - громадську організацію українських міщан, яке виступало проти національного гніту. Вплив городоцького братства зріс до того, що київський митрополит Михайло Рогоза в 1593 році запросив його членів до участі в Соборі.

У другій половині ΧVΙΙ-ΧVΙΙΙ століття місто занепало. Великої шкоди завдала Городку навала турецьких військ. У 1672 році турецький паша Омер-Алі захопив місто та зруйнував його.

ΧVΙΙΙ столітті місто відбудували. Королівський замок виконував адміністративні функції Городоцького староства. Був збудований фільварок та 2 корчми. У 2-ій половині ΧVΙΙ століття міський уряд підвищив митні повинності, чим призвів до занепаду торгівлі в місті.

Після загарбання Галичини Австо-Угорщиною всі маєтки Городоцького староства і сам Городок перейшов у власність держави. Але Австрійський уряд продав всі села польським і німецьким колоністам. На землях Городоцького староства оселились німецькі колоністи, які в 1786 році утворили колонію "Фордерберг".

У 1867 році Городок став повітовим центром, де до 1918 року працювали повітовий суд, податкове управління, шкільна окружна рада. Місто не мало великих підприємств. На цей період там діяли гарбарня, млин, миловарня, 3 олійниці, фабрики соди і сільськогосподарських добрив та вапнярка.

Під час Першої світової війни у 1914 році на околицях Городка відбулась відома в історії Городоцька битва між російськими та австрійськими військами.

27 червня 1941 року розпочалась окупація Городка німецькими військами. Під час війни було пограбовано підприємства Городка, зруйновано 2 залізобетонні і 3 дерев'яні мости через ріку, залізничний вокзал. На примусові роботи було вивезено понад 1200 остербайтерів, розстріляно і вивезено в табори смерті більше 7 тис. чоловік місцевого населення. Частина міста була відгороджена колючим дротом, де німецькі війська утворили гетто, куди зігнали понад 6 тис. євреїв, де вчинили над ними жорстоку розправу. 25 липня 1944 року радянські війська ввійшли в місто.

У 1949 році в Городку було створено 5 колгоспів.

[ред.] Освіта

Перший навчальний заклад був відкрити в Городку в 1842 року. Це була українська початкова школа. Школа з німецькою мовою викладання була відкрита з 1789 року. В настпуні року в Городку діяли чотирикласні жіноча та чоловіча школи. У 1897 році чотирикласні школи реорганізували в шестикласні. В 1883 році була організована рільнича школа.

Станом на 1966 р. в місті працювали 2 середні, 2 восьмирічні і 1 початкова школи, в яких навчалось понад 2 тис. дітей. Крім того, діяла вечірня школа робітничої молоді та заочна школа.

З 1949 року працює семирічна музична школа.

[ред.] Відомі особистості

З 1899 по 1903 рік в Городку на посаді помічника адвоката працював відомий український письменник Лесь Мартович.

В кінці ΧΙΧ століття в місті перебував Іван Франко.

Побували в Городку також Василь Стефаник і Максим Рильський.

[ред.] Пам'ятки архітектури

• Церква Миколая з дзвіницею (1510р.)
• Дерев'яна Іваніська церква (1670р.)
• Костел з дзвіницею (ΧΥ-ΧΥΙΙΙ ст.)
• Млин (початок ΧΥΙст.)
• Дзвіниця (ΧΥΙΙΙ ст.)
• Міська ратуша

[ред.] Дивіться також

• Львівська область
• Міста України
• Городок (Хмельницька область)

[ред.] Посилання

• ВРУ
• Gorodok Jagiellonski, Ukraine (англ.)
• Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), II, pp. 819-826: "Gródek". (пол.)

п • о • р Населені пункти Городоцького району
Міста:	Городок • Комарно
Смт:	Великий Любінь
Села:	Андріянів • Артищів • Бар • Бартанів • Березець • Бірче • Братковичі • Бучали • Велика Калинка • Вишня • Вовчухи • Воля-Бартатівська • Галичани • Годвишня • Грабине • Градівка • Грімне • Добряни • Долиняни • Дроздовичі • Дубаневичі • Заболоття • Заверещиця • Завидовичі • Залужани • Залужжя • Зашковичі • Зелений Гай • Зушиці • Катериничі • Керниця • Кліцько • Коропуж • Косівець • Литовка • Лівчиці • Лісновичі • Любовичі • Мавковичі • Малий Любінь • Мальованка • Мильчиці • Милятин • Молошки • Монастирець • Мости • Мшана • Нове Село • Паланики • Переможне • Підзвіринець • Підмогилка • Піски • Побережне • Повітно • Поляна • Поріччя • Поріччя Задвірне • Поріччя-Грунтове • Путяничі • Речичани • Родатичі • Романівка • Стоділки • Суховоля • Татаринів • Тершаків • Тулиголове • Тучапи • Угри • Хишевичі • Черляни • Черлянське Передмістя • Чуловичі • Шоломиничі • Якимчиці • Яремків

п • о • р   Міста і смт Львівської області
Міста:	Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль ·Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Мостиська · Моршин ·Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів
Смт:	Бориня · Брюховичі · Великий Любінь · Верхнє Синьовидне · Гірник · Гніздичів · Дашава · Добротвір · Дубляни · Жвирка · Журавно · Запитів · Івано-Франкове · Краковець · Красне · Куликів · Лопатин · Магерів · Меденичі · Немирів · Нижанковичі · Новий Яричів · Нові Стрілища · Олесько · Підбуж · Підкамінь · Поморяни · Розділ · Рудне · Славське · Стара Сіль · Східниця · Шкло · Щирець