Горохов Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Горохов
Меморіальна дошка Олексію Горохову в приміщенні Київської консерваторії.

Олексій Миколайович Горохов (11 лютого 1927 — 3 лютого 1999) — український скрипаль російського походження.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Москві. Здобув освіту в ЦМШ (1934—1944) та Московській консерваторії, яку закінчив 1949 року у класі проф. Цейтліна. 1955 закінчив ассистентуру-стажування під керівництвом Ямпольського. Здобув звання кандидата мистецтвознавства.

Здобувши призи на кількох міжнародних конкурсах скрипалів, він гастролював у Радянському Союзі, а також у Німеччині, Польщі, Данії, Швеції, Румунії, Португалії та Кореї. Між 1949 і 1951 взяв участь у кількох міжнародних конкурсів скрипалів, серед них конкурс Баха в Лейпцигу в 1950 році, де він був удостоєний 2-е премії, а також конкурс Королеви Єлизавети в Брюсселі в 1951 році, де він був удостоєний сьомої премії.

З 1957 року Горохов — професор Київській консерваторії, в цьому навчальному закладі він викладав до самої смерті. У нього стажувався Ігор Андрієвський[1].

Творча діяльність[ред.ред. код]

Упродовж 50 років творчої роботи Горохов записав велику кількість дисків, зокрема першим в СРСР записав 6 скрипкових концертів Паганіні, (другим у світі запис після Сальваторе Аккардо). Для українського радіо він залишив понад 70 годин музичних записів, у тому числі сонати і партити Й. С. Баха, 24 каприси Паганіні, 24 прелюдії Шостаковича (власне аранжування Горохова), скрипкові концерти Л. ван Бетховена, Чайковського, Мендельсона, Й. Брамса, і багато інших. Ряд його записів, здійснених з оркестром Київської опери було оцифровано і видано 2006 року.[2]

Для Олексія Горохова писали музику українські композитори — Андрій Штогаренко, Віталій Кирейко, Микола Дремлюга. [3]

Дискографія[ред.ред. код]

Нагороди та звання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]