Горошніков Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горошніков Сергій Вікторович
Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 30 травня 1959(1959-05-30) (64 роки)
Тульський, Краснодарський край, Російська РФСР,
СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma Mater Військова академія імені М. В. Фрунзе
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви Війна в Афганістані
Миротворча місія в Іраку
Командування
травень 2006 — березень 2011
ПопередникВоробйов Геннадій Петрович
НаступникКолесник Ігор Іванович

2005 Командир 81-ї тактичної групи (місія в Іраку)
2004 — 2006 Начальник штабу 13-го АК
2002 — 2004 Командир 128-ї гв мд
1997 — 1999 Командир 97-ї омбр
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни»
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту» Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»

Сергі́й Ві́кторович Горо́шніков (нар. 30 травня 1959, Тульський, СРСР) — радянський та український військовик, генерал-лейтенант, командир 13-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України (20062011), учасник бойових дій в Афганістані та миротворчої місії в Іраку. Лицар ордена Богдана Хмельницького II та III ступенів, кавалер двох орденів Червоної Зірки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Горошніков народився в станиці Тульській Краснодарського краю (нині — Республіка Адигея). У 1980 році закінчив Орджонікідзевське вище загальновійськове командне училище. Офіцерську службу розпочав на Далекому Сході, обіймав посаду командира мотострілецького взводу. У 1985 році був направлений до Кабула для проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан. Удостоєний двох орденів Червоної Зірки та низки інших нагород. Пройшов шлях від командира мотострілецької роти до начальника штабу мотострілецького батальйону.

У 1992 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. По завершенні навчання був призначений на посаду командира мотострілецького батальйону. З 1994 по 1999 рік обіймав посади начальника штабу та командира окремої механізованої бригади. У 2001 році закінчив факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України. У 20022004 роках командував 128-ю гвардійською механізованою дивізією. З 2004 року — начальник штабу 13-го армійського корпусу.

З квітня по грудень 2005 року очолював 81-шу тактичну групу ЗС України, що брала участь у миротворчій місії в Іраку. Після виведення з Іраку українського миротворчого контингенту генерал-майор Горошніков повернувся до виконання обов'язків начальника штабу 13-го армійського корпусу.

У травні 2006 року був призначений командиром 13-го армійського корпусу. 21 серпня 2007 року указом Президента України Віктора Ющенка Сергію Горошнікову було присвоєно звання «генерал-лейтенанта»[1]. У березні 2011 року склав обов'язки командира АК через вихід в запас.

З 1 лютого 2013 року — завідувач кафедри військової підготовки рівненського Національного університету водного господарства та природокористування[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 21 серпня 2007 року № 725/2007 «Про присвоєння військових звань»
  2. У військової кафедри НУВГП — новий керівник. «Рівне вечірнє». Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 13 серпня 2014. 
  3. Указ Президента України від 8 лютого 2010 року № 144/2010 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Указ Президента України від 27 грудня 2005 року № 1849/2005 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців українського миротворчого контингенту багатонаціональних сил зі створення умов стабільності та безпеки в Республіці Ірак»

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю