Гортензія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гортензія
Hydrangea macrophylla
Hydrangea macrophylla
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Cornales
Родина: Hydrangeaceae
Рід: Hydrangea
L.
Види
Див. текст
Hydrangea scandens (ілюстрація)

Горте́нзія (Hydrangea) — рід квіткових рослин родини гортензієвих, який має близько 70-75 видів, ростуть у Південній та Східній Азії, Північній та Південній Америці, найбільша видова різноманітність у Східній Азії, особливо в Китаї та Японії. Назва гортензія дано на честь принцеси Гортензії — сестри принца Священної Римскої імперії Карла-Генріха Нассау-Зігена. Пізніше європейські ботаніки-систематики назвали рослину Hydrangea macrophylla (Гідранджея крупнолистова). Слово Hydrangea можна буквально перекласти як «посудина з водою» (грец. hydor — вода, грец. angos — посудина). За однією версією, гортензією назвали за форму насіннєвих коробочок, які нагадують глечик, за іншою — за вологолюбність. Всі частини рослини містять ціаногенні глікозиди, тому вважаються отруйними — вживати в їжу їх протипоказано. Однак, випадки отруєння трапляються рідко, оскільки рослина не виглядає привабливою в якості джерела їжі.

Види[ред.ред. код]

Рід нараховує близько 70-75 видів.

Декоративні сорти[ред.ред. код]

У декоративному садівництві відомо багато видів, форм і сортів гортензії. Найпоширеніші в Україні такі:

  • Гортензія деревовидна (Hydrangea arborescens). Вид походить з Північної Америки. Це декоративний, прямостоячий кущ, висотою 1-2 метра. Листки овальні, не опушені, згори зелені, знизу сіруваті, довжиною 6-20 см. Квіти зібрані в кулясті суцвіття діаметром 12 см, білі або кремові, цвітуть з червня до морозів. Рослина росте швидко, дуже стійка до морозів, потребує вологого і родючого грунту, але може витримати короткотривалу засуху. Потребує сильної весняної обрізки. Кущ дуже цікаво виглядає при одиночній посадці і при посадці в групах на травнику, з нього можна створити красивий живопліт.
  • Сорт Grandiflora. Це кущ висотою 1-1,5 м і з діаметром крони 3 м, добре тримає форму і не розпадається. Квіти зібрані в кулясті суцвіття діаметром до 20 см, на початку цвітіння зелені, пізніше кремово-білі. Сорт дуже морозостійкий, потребує сильної обрізки. Найкраще садити на сонячному місці, чим збільшується кількість цвітоносів на кущі.
  • Гортензія мітловидна (Hydrangea paniculata) Батьківщиною цього виду є південь Сахаліну, Японія і Китай. Це великий кущ або маленьке дерево висотою до 3 м. Молоді прирости опушені, червоно-коричневі. Квіти зібрані у вінички довжиною до 30 см, які спочатку білі, а пізніше стають рожевими, цвіте з червня до морозів. Квіти залишаються на кущі і в зимовий період, але при морозах коричневіють. Дуже цікавим є сорт «Grandiflora», який відрізняється великими квітками, зібраними у широкі пірамідальні вінички довжиною 30-40 см. Квітки дуже цікаві в період розпускання кремово-білі, пізніше чисто-білі, далі змінюють колір на рожевий, а восени — зелено-червоний. Росте досить швидко, річний приріст становить 30-50 см. Залежно від методу обрізки рослину можна формувати як невелике дерево або кущ. Надає перевагу родючим, вологим, кислим, легким ґрунтам. Красиво виглядає в одиночних посадках, а також в групових посадках як живопліт.
  • Гортензія великолиста (Hydrangea macrophylla) Батьківщиною цього виду є східна і центральна частина Китаю, Японія. В природніх умовах досягає висоти до 4 м. Пагони голі, сіро-жовтого кольору, листя широке, яйцевидної форми, згори зелене, блискуче, з великими зубчиками. Квіти зібрані в кулясті суцвіття діаметром 15-20 см рожевого або білого кольору. Забарвлення квіток залежить від складу ґрунту, на якому росте кущ, — на кислих ґрунтах квіти голубі, на вапняних або нейтральних — рожеві. Рослина стійка до морозів, але в дуже суворі зими може підмерзнути, внаслідок чого не так рясно цвіте. Через це всі сорти цієї гортензії необхідно укривати на зиму агроволокном.
  • Гортензія черенкова (Hydrangea petiolaris) В природних умовах росте на півдні Сахаліну, Курильських островах, в Японії і Китаї. Це ліана з повітряними корінцями і присосками, якими чіпляється до дерев і підіймається на висоту 10-15 м. Якщо опора відсутня, то ліана стелиться по землі. Листки серцевидні, темно-зелені, блискучі, довжиною 10 см. Квіти зібрані в плоскі суцвіття діаметром до 20 см, біло-рожевого кольору. В наших кліматичних умовах ця ліана дуже добре росте в тіні і напівтіні. Придатна для декорування стін, альтанок, старих дерев. Опорою для цього виду гортензії може бути камінь або дерево.

Висадка[ред.ред. код]

Кущі гортензії слід висаджувати на відстані 1-1,5 м один від одного, на сонячних місцях або у напівтіні. Слід підготувати ґрунт для посадки. Для цього у посадкову яму глибиною 50-60 см слід додати ґрунтосуміш, яка складається з листової землі, перегною, торфу і піску в пропорції 2:2:1:1. При такій посадці рослину 2 роки можна не удобрювати.

Цвітіння[ред.ред. код]

Гортензії різних видів відрізняються одна від одної. Їх поділяють на дві групи за методами обрізки. Першу групу складають Hydrangea macrophylla, Hydrangea serrata, Hydrangea sargentiana, у цих гортензій прирости з суцвіттями відростають від торішніх гілок і через це після весняної обрізки кущі не цвітуть, тому у них потрібно обрізати лише квіти, які відквітували, і відмерзлі гілки. Для омолодження кущів в березні можна обрізати старі гілки.

В другу групу входять Hydrangea arborescens, Hydrangea paniculata, які потрібно обрізати ранньою весною, бо вони утворюють суцвіття на кінцях нових пагонів.

Цікавий факт[ред.ред. код]

Філімбер Коммерсон, французький вчений-натураліст, на честь першої французької жінки-математика і астронома Ніколь-Рейн Лепот назвав «лепотією» нову квітку, привезену з Японії. Але за квіткою закріпилася назва «гортензія».