Горянівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Горянівка
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Дідичівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA07080210020073699
Основні дані
Засноване 1629
Населення 438
Площа 1,027 км²
Густота населення 426,48 осіб/км²
Поштовий індекс 45284
Телефонний код +380 3365
Географічні дані
Географічні координати 50°44′04″ пн. ш. 25°48′57″ сх. д. / 50.73444° пн. ш. 25.81583° сх. д. / 50.73444; 25.81583Координати: 50°44′04″ пн. ш. 25°48′57″ сх. д. / 50.73444° пн. ш. 25.81583° сх. д. / 50.73444; 25.81583
Середня висота
над рівнем моря
201 м
Водойми Путилівка (річка)
Місцева влада
Адреса ради вул. Миру, 14, с. Дідичі, Ківерцівський р-н, Волинська обл., 45261
Карта
Горянівка. Карта розташування: Україна
Горянівка
Горянівка
Горянівка. Карта розташування: Волинська область
Горянівка
Горянівка
Мапа
Мапа

Горя́нівка — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 438 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Путилівки.

Назва[ред. | ред. код]

Назва походить від шляхетського роду Гораїнів, яких рідше називають Гораймами.

У тестаменті 1619 року Яна Гораїна, рідного брата кременецького підсудка[1] Богуша Федоровича Гораїна, зазначено, що Ян володіє волоками під Оликою, які надав йому олицький ординат князь Станіслав Альбрихт Радзивілл у забезпечення грошової позики наданої Яном Гораїном князеві. Схоже, ця місцевість і отримала назву Гораїнівка, яка пізніше скоротилась до Горянівки.

В 1629 Гораймівка[2] олицької волості має 5 димів, з яких платить податок князь Радзивілл. Це перша згадка, у якій присутня назва села.

На трьохверстовій мапі Шуберта 1867 року поселення позначене під назвою Горьяїнівка (рос. Горьяиновка).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 434 особи, з яких 197 чоловіків та 237 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 422 особи.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,54 %
російська 0,46 %

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — S. 54.
  2. Баранович О. І. Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство. Ч. 1 :  Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. (1930). irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 травня 2020.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]