Горіх (плід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

                  Латинські фрази


Qui ex nuce nucleum esse vult, frangit nucem

Хто хоче з'їсти ядро горіха, той розбиває горіх

Горі́х (лат. nux, nucis f) — сухий нерозкривний однонасінний плід з твердою оболонкою у рослин, що не розкривається, з одною або (рідше) двома насінинами. Твердий здерев'янілий оплодень горіха не зростається з оболонкою насінини (наприклад, у бука, волоського горіха тощо). У деяких горіхів основа плоду обгортається плоскою мисочкою (плюскою), утвореною із зрослих видозмінених приквітків (дуб, ліщина).

Горіхи в харчуванні є важливим джерелом поживних речовин. Прикладами горіхів є лісовий та волоський горіхи, фундук, каштан, жолудь.

У Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах культивують горіх грецький, горіх маньчжурський, горіх чорний і горіх сірий.[1]

Розлущений ліщинний горіх

Горішок[ред.ред. код]

Горішок — # Дрібний нерозкривний плід з твердим здерев'янілим оплоднем, здебільшого містить одну насінину (наприклад, у гречки, конопель, щавлю тощо). Горішком називають і однонасінні частини («плодики»), на які розпадається так званий збірний плід (наприклад, у рослин родини губоцвітих і шорстколистих).[2]

  1. Кулясті більш або менш м'ясисті нарости на листках або стеблах рослин, що спричиняються ушкодженням їх вірусами, комахами тощо (наприклад, так звані чорнильні горішки, або гали, на дубі).[2]

Види горіхів[ред.ред. код]

Кеш'ю (Anacardium occidentalea)
Фісташки
Мигдальний горіх

Плоди рослин з порядку Букоцвіті (Fagales)[ред.ред. код]

Не всі горіхи, які відносяться до цього порядку, їстівні. До їстівних належать плоди таких родин цього порядку:

Горіхи з інших порядків[ред.ред. код]

Плоди, які традиційно називають горіхами, але в строго науковому значені ними не є.

Поживна цінність[ред.ред. код]

Плоди горіхів — мигдалю, волоського горіха, фундука, пекана, фісташки та інших — є ніби концентратом всіх необхідних елементів їжі. Ядро їх містить до 70% і більше жирної висококалорійної олії, до 20% білків, вуглеводи (цукор, крохмаль) і цілий набір вітамінів А, В, С, Р та ін. Наявність вітамінів додає особливу цінність плодам горіхів, забезпечуючи їх лікувальне значення в боротьбі з внутрішньовиразковими, серцевими хворобами, підвищеним тиском крові, захворюваннями стінок кровоносних судин і ін.

Щоденно слід вживати не більше 30 г горіхів.[3]

Відомо, що 1 кг волоських горіхів дає більше 8500 калорій і за калорійністю ядра грецьких горіхів у два[4] рази перевищують пшеничний хліб вищого ґатунку.

Бразильські горіхи — найкраще джерело селену (антиоксиданту, який гальмує процеси старіння).[3] Потрібно споживати всього один-два бразильських горіха на день, щоб задовольнити добову потребу в селені.[3]

Чурчхела — кавказька смакота з нанизаних на нитку горіхів у загустілому сиропі з фруктового (переважно виноградного) соку. Див. також: Гозинаки

Декілька епідеміологічних досліджень показали, що люди, які регулярно вживають горіхи є менше схильними до коронарної серцевої недостатності[5]. Вперше до горіхів звернулися як до захисту проти цієї хвороби у 1993[6]. Згодом багато клінічних досліджень виявили, що споживання різноманітних горіхів, зокрема таких як мигдаль та грецький горіх, можуть знизити рівень холестеринової концентрації.

Ґатунки горіхів у шкаралупі[ред.ред. код]

За якістю горіхи поділяють на ґатунки: фундук і волоські — на вищий, 1-й і 2-й; ліщину — на 1-й і 2-й; мигдаль — на вищий і 1-й.

Горіхи вищого і 1-го ґатунків повинні бути цілими, звільненими від зовнішньої оболонки, стиглими, чистими, з рівномірним забарвленням шкаралупи. Ядра вкриті шкіркою різних відтінків від світло-коричневого до коричневого кольору, на зламі — від білого до кремового, без сторонніх запахів і присмаків.

У 2-го ґатунку допускаються горіхи різних помологічних сортів, різноманітні за формою, розмірами і кольором.[7]

Ґатунки очищених горіхів[ред.ред. код]

Ядра фундука і волоського горіха поділяють на вищий і 1-й ґатунки, а солодкого мигдалю — на вищий, 1-й і 2-й ґатунки залежно від маси, кольору, смаку, запаху, наявності сторонніх домішок.[7]

Зберігання горіхів[ред.ред. код]

Зберігають горіхи при температурі 15 °C і відносній вологості повітря 70% до 10 днів.[7]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Найдорожчим у світі горіхом є макадамія. Колись макадамія була основним продуктом харчування для австралійських аборигенів, а тепер стала вишуканими і дуже корисним ласощами. Всього два види цих горіхів культивуються (плантації є в Австралії, Бразилії, Південній Африці, на Гаваях і на півдні США). Через складності з розведенням і видобутком делікатесу його виробляють не більше ніж 40 тонн на рік. Вартість одного кілограма макадамії навіть на його історичній батьківщині перевищує 30 доларів.[8].
Грецькі горіхи як ялинкові прикраси (загорнуті у «золоту» фольгу)
  • Африканський музичний інструмент ахоко виготовляється з горіхів, прив'язаних до дерев'яної палиці.
  • На східному Поліссі існувало повір'я, що блискавка без грому може випалювати ядра горіхів.
  • Народна прикмета: ожеледь на деревах — защедрять горіхи й садовина.
  • В Україні коровай прикрашають гілочками калини, визолоченими горіхами, золотою мішурою, прикрасами з тіста у вигляді квіток і птахів.[9]
  • В українців в обрядодіях зерно, насіння, колосок — це нове життя, які символізують модель творення з «одного» — «багато», тобто йде розмноження, і реалізується в такій магічній обрядодії, як «обсівання». Обрядодія обсівання і обсипання найновіше практикується у весільній обрядовості: мати молодого, за традицією, обсівала свого сина перемішаним вівсом, горіхами, насінням соняшника, насінням гарбуза та дрібними грішми.[10]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Іщук Г. П., Шлапак В. П. Горіх чорний (Juglans nigra L.) у лісовмх культурах Моївського лісництва на Вінничині / Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць — Львів: НЛТУ України. — 2007. — Вип. 17.7. — 300 с. ISSN: 1994-7836
  2. а б Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
  3. а б в Л. Я. Івашків. Основні принципи оздоровчого харчування // Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал — 2009. — № 4
  4. Поперечний А. М., Корнійчук В. Г. Цінність горіхової сировини та передумови до процесів її переробки / Обладнання та технології харчових виробництв Збірник наукових праць. — 2009, Вип. 20.
  5. Kelly JH, Sabaté J (2006) Nuts and coronary heart disease: an epidemiological perspective. Br J Nutr 96, S61-S67.
  6. Sabaté J, Fraser GE, Burke K, Knutsen SF, Bennett H, Linsted KD (1993) Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normal men. N Engl J Med 328, 603–607.
  7. а б в Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К. : Вікторія. 2002. — 400 с. ISBN 966-95870-6-9
  8. Найдорожчі напої та страви у світі
  9. Сумцов Н. Ф. Символика славянских обрядов: Избранные труды. — М.: Восточ.лит., 1996. — 296 с.
  10. Сорочук Л. Етновияви та особливості семантики архетипу родючості в українській календарній обрядовості // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Секція: Українознавство — 2009. — Вип. 13. ISSN:1728-3817 (загальний)

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.