Горіх (плід)
|
Qui ex nuce nucleum esse vult, frangit nucem |
|
Хто хоче з’їсти ядро горіха, той розбиває горіх |
Горі́х (лат. nux, nucis f) — сухий нерозкривний однонасінний плід з твердою оболонкою у рослин, що не розкривається, з одною або (рідше) двома насінинами. Твердий здерев'янілий оплодень горіха не зростається з оболонкою насінини (наприклад, у бука, волоського горіха тощо). У деяких горіхів основа плоду обгортається плоскою мисочкою (плюскою), утвореною із зрослих видозмінених приквітків (дуб, ліщина).
Горіхи в харчуванні є важливим джерелом поживних речовин. Прикладами горіхів є лісовий та волоський горіхи, фундук, каштан, жолудь.
У Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах культивують горіх грецький, горіх маньчжурський, горіх чорний і горіх сірий.[1]
Зміст |
Горішок [ред.]
Горішок —
- Дрібний нерозкривний плід з твердим здерев'янілим оплоднем, здебільшого містить одну насінину (наприклад, у гречки, конопель, щавлю тощо). Горішком називають і однонасінні частини («плодики»), на які розпадається так званий збірний плід (наприклад, у рослин родини губоцвітих і шорстколистих).[2]
- Кулясті більш або менш м'ясисті нарости на листках або стеблах рослин, що спричиняються ушкодженням їх вірусами, комахами тощо (наприклад, так звані чорнильні горішки, або гали, на дубі).[2]
Види горіхів [ред.]
Плоди рослин з порядку Букоцвіті (Fagales) [ред.]
Не всі горіхи, які відносяться до цього порядку, їстівні. До їстівних належать плоди таких сімейств цього порядку:
- сімейство Горіхові (Juglandaceae)
- горіх грецький (Juglans regia)
- чорний горіх (Juglans nigra)
- маньчжурський горіх (Juglans mandshurica),
- пекан (горіх-пекан, карія, гікорі) (Carya illinoinensis)
- горіх гіркий (Hicoria minima)
- сімейство Березові (Betulaceae) — плоди є справжніми горіхами у значенні типу плоду
- лісовий горіх (дерево — ліщина (Corylus avellana))
- турецький, або ведмежий горіх (дерево — Ліщина деревовидна (Corylus colurna))
- фундук, або ломбардський горіх (дерево — Ліщина велика (Corylus maxima))
- сімейство Букові (Fagaceae) — в українській кулінарній практиці плоди цього сімейства, як правило, не вважаються горіхами:
Горіхи з інших порядків [ред.]
Плоди, які традиційно називають горіхами, але в строго науковому значені ними не є.
- сімейство Розові (Rosaceae)
- мигдальний горіх (Amygdalus communis)
- сімейство Осокові (Cyperaceae)
- мигдаль земляний, чуфа (Cyperus esculentus)
- сімейство Сумахові (Anacardiaceae)
- кеш'ю (кажу, акажу, анакардіум західний; Anacardium occidentale)
- фісташка (Pistacia)
- сімейство Дербенникові (Lythraceae)
- чилім, горіх водяний (Trapa natans)
- сімейство Бобові (Leguminosae)
- арахіс, або земляний горіх (Arachis spp)
- шамбала (Trigonella foenum-graecum)
- сімейство Лецитисові (Lecythidaceae)
- сімейство Протейні (Proteaceae)
- макадамія (Macadamia spp.)
- гевуїна, чилійський лісовий горіх; (Gevuina) — (дерево — чилійська ліщина)
- сімейство Бурзерові (Burseraceae)
- сімейство Комбретові (Combretaceae)
- сімейство Мальвові (Malvaceae)
- сімейство Молочайні (Euphorbiaceae)
- сімейство Пальмові (Arecaceae, або Palmae)
- кокосовий горіх — пальма кокосова (Cocos nucifera)
- горіх сейшельський, мальдівський, королівський — сейшельська пальма (Lodoicea maldivica)
- сімейство Соснові (Pinaceae)
- Кедровий горіх — сибірський кедр, сосна кедрова сибирська (Pinus sibirica)
Поживна цінність [ред.]
Плоди горіхів — мигдалю, волоського горіха, фундука, пекана, фісташки та інших — є ніби концентратом всіх необхідних елементів їжі. Ядро їх містить до 70% і більше жирної висококалорійної олії, до 20% білків, вуглеводи (цукор, крохмаль) і цілий набір вітамінів А, В, С, Р та ін. Наявність вітамінів додає особливу цінність плодам горіхів, забезпечуючи їх лікувальне значення в боротьбі з внутрішньовиразковими, серцевими хворобами, підвищеним тиском крові, захворюваннями стінок кровоносних судин і ін.
Щоденно слід вживати не більше 30 г горіхів.[3]
Відомо, що 1 кг волоських горіхів дає більше 8500 калорій і за калорійністю ядра грецьких горіхів у два[4] рази перевищують пшеничний хліб вищого ґатунку.
Бразильські горіхи — найкраще джерело селену (антиоксиданту, який гальмує процеси старіння).[3] Потрібно споживати всього один-два бразильських горіха на день, щоб задовольнити добову потребу в селені.[3]
Декілька епідеміологічних досліджень показали, що люди, які регулярно вживають горіхи є менше схильними до коронарної серцевої недостатності[5]. Вперше до горіхів звернулися як до захисту проти цієї хвороби у 1993[6]. Згодом багато клінічних досліджень виявили, що споживання різноманітних горіхів, зокрема таких як мигдаль та грецький горіх, можуть знизити рівень холестеринової концентрації.
Ґатунки горіхів у шкаралупі[7] [ред.]
За якістю горіхи поділяють на ґатунки: фундук і волоські — на вищий, 1-й і 2-й; ліщину — на 1-й і 2-й; мигдаль — на вищий і 1-й.
Горіхи вищого і 1-го ґатунків повинні бути цілими, звільненими від зовнішньої оболонки, стиглими, чистими, з рівномірним забарвленням шкаралупи. Ядра вкриті шкіркою різних відтінків від світло-коричневого до коричневого кольору, на зламі — від білого до кремового, без сторонніх запахів і присмаків.
У 2-го ґатунку допускаються горіхи різних помологічних сортів, різноманітні за формою, розмірами і кольором.
Ґатунки очищених горіхів[7] [ред.]
Ядра фундука і волоського горіха поділяють на вищий і 1-й ґатунки, а солодкого мигдалю — на вищий, 1-й і 2-й ґатунки залежно від маси, кольору, смаку, запаху, наявності сторонніх домішок.
Зберігання горіхів [ред.]
Зберігають горіхи при температурі 15 °C і відносній вологості повітря 70 % до 10 днів.[7]
Цікаві факти [ред.]
- Найдорожчим у світі горіхом є макадамія. Колись макадамія була основним продуктом харчування для австралійських аборигенів, а тепер стала вишуканими і дуже корисним ласощами. Всього два види цих горіхів культивуються (плантації є в Австралії, Бразилії, Південній Африці, на Гаваях і на півдні США). Через складності з розведенням і видобутком делікатесу його виробляють не більше ніж 40 тонн на рік. Вартість одного кілограма макадамії навіть на його історичній батьківщині перевищує 30 доларів.[8].
- Африканський музичний інструмент ахоко виготовляється з горіхів, прив'язаних до дерев'яної палиці.
- На східному Поліссі існувало повір'я, що блискавка без грому може випалювати ядра горіхів.
- Народна прикмета: ожеледь на деревах — защедрять горіхи й садовина.
- В Україні коровай прикрашають гілочками калини, визолоченими горіхами, золотою мішурою, прикрасами з тіста у вигляді квіток і птахів.[9]
- В українців в обрядодіях зерно, насіння, колосок — це нове життя, які символізують модель творення з «одного» — «багато», тобто йде розмноження, і реалізується в такій магічній обрядодії, як «обсівання». Обрядодія обсівання і обсипання найновіше практикується у весільній обрядовості: мати молодого, за традицією, обсівала свого сина перемішаним вівсом, горіхами, насінням соняшника, насінням гарбуза та дрібними грішми.[10]
Примітки [ред.]
- ↑ Іщук Г.П., Шлапак В.П. Горіх чорний (Juglans nigra L.) у лісовмх культурах Моївського лісництва на Вінничині / Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць – Львів : НЛТУ України. – 2007. – Вип. 17.7. - 300 с. ISSN: 1994-7836
- ↑ а б Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
- ↑ а б в Л.Я. Івашків. Основні принципи оздоровчого харчування // Вісник Львівського інституту економіки і туризму Науковий журнал — 2009. — № 4
- ↑ Поперечний А.М., Корнійчук В.Г. Цінність горіхової сировини та передумови до процесів її переробки / Обладнання та технології харчових виробництв Збірник наукових праць. - 2009, Вип. 20.
- ↑ Kelly JH, Sabaté J (2006) Nuts and coronary heart disease: an epidemiological perspective. Br J Nutr 96, S61-S67.
- ↑ Sabaté J, Fraser GE, Burke K, Knutsen SF, Bennett H, Linsted KD (1993) Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normal men. N Engl J Med 328, 603—607.
- ↑ а б в Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів : Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. - К. : Вікторія. 2002. - 400 с. ISBN 966-95870-6-9
- ↑ Найдорожчі напої та страви у світі
- ↑ Сумцов Н. Ф. Символика славянских обрядов: Избранные труды. — М.: Восточ.лит., 1996. — 296 с.
- ↑ Сорочук Л. Етновияви та особливості семантики архетипу родючості в українській календарній обрядовості // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Секція: Українознавство — 2009. — Вип. 13. ISSN:1728-3817 (загальний)
Література [ред.]
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7


