Гостиний двір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гостиний двір, Постоялий двір, Погост — місце, де зупинялися гості-купці, зберігалися товари й велася торгівля. Виник за часів Київської Русі. В XVI-XVII ст. гостиний двір мав вигляд прямокутної площі, обнесеної кам'яними чи дерев'яними приміщеннями, об'єднаними критими галереями. На архітектурі гостинного двору XVIII-XIX ст. позначився стиль класицизму. Гостиний двір планували у вигляді замкнутого прямокутника з відкритими аркадами-галереями або колонами (Гостиний двір у Києві, 1809—28, арх. А. Руска та А. Меленський; у Білій Церкві, 1809—14; Новгороді-Сіверському, поч. 19 ст.).
Двір — власне господарство феодала за часів Київської та Галицької держав[1].
Зміст |
Галерея [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
Джерело [ред.]
Короткий енциклопедичний словник з культури. — К.: Україна, 2003. ISBN 966-524-105-2
