Гострий панкреатит
| Гострий панкреатит |
|
 |
|
|---|---|
| Органи панкреато-дуоденальної обаласті живота | |
| МКХ-10 | 85 |
| МКХ-9 | 577.0 |
| DiseasesDB | 9539 |
| MedlinePlus | 000287 |
| eMedicine | med/1720 radio/521 |
Гострий панкреатит (лат. pancreatitis, від дав.-гр. πάγκρεας — підшлункова залоза + -itis — запалення) — гостре асептичне запалення підшлункової залози, в основі якого лежать некробіоз панкреатоцитов та ферментна аутоагресія з послідуючим некрозом та дистрофією залози, до яких може приєднуватись вторинна інфекція, що призводить до гнійних ускладнень.
Зміст |
Етіологія [ред.]
Найчастіше захворювання починаються після вживання великої кількості алкоголю в поєднанні з жирною їжею, що посилює внутрішньопротковий тиск та руйнування панкреатоцитів. Травма передньої черевної стінки (при бійках, падінні тощо) може також бути причиною розвиту гострого панкреатиту. Жовчнокам'яна хвороба є причиною холелітіазу — потрапляння камінців з жовчного міхура до підшлункової залози спричиняє механічне пошкодження панкреатоцитів.
Патогенез [ред.]
Перераховані вище чинники призводять до руйнування панкреатоцитів внаслідок чого відбувається масивний вихід травних ферментів до паренхіми підшлункової залози. Ці ферменти призводять до руйнування інших панкреатоцитів, внаслідок чого розвивається circulus vituosus — замкнене коло, розірвати яке можуть, в більшості випадків, лише фахівці хірургічного стаціонару.
Симптоми [ред.]
Хвороба дає про себе знати оперізуючим болем у животі, здебільшого в лівому підребер'ї, нудотою, відрижкою, блюванням, здуттям живота. Пульс пришвидшений, артеріальний тиск знижений. За цими проявами, характерними і для інших порушень у роботі органів травної системи, тяжко розпізнати панкреатит, проте на основі клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень лікар має змогу встановити точний діагноз.
Діагноз [ред.]
- Дані анамнезу
- Загальний аналіз крові та лейкоцитарна формула
- Аналіз крові на діастазу
- Аналіз крові на амілазу
- Аналіз сечі на діастазу
- УЗД органів черевної порожнини
Лікування [ред.]
Консервативна терапія [ред.]
Лікування гострого панкреатиту повинно відбуватись в хірургічному стаціонарі. Хворим проводиться масивна інфузія через центральну вену; встановлюється назогастральний зонд для евакуації шлункового секрету. Введення антиферментних препаратів (контрикал) доцільне лише в перші три доби розвитку гострого панкреатиту, в наступному призначаються препарати, що пригнічують екзокринну секрецію підшлункової залози, зокрема аналоги соматостатину.
Оперативне лікування [ред.]
При неефективності консервативного лікування розвиваєтсья панкреонекроз (значні некрози підшлункової залози) хворим необхідна операція: видалення некротизованих ділянок підшлункової залози — секвестректомія, санація та дренування черевної порожнини.
Ускладнення [ред.]
До основних ускладнень гострого панкреатиту відносять[1]:
- Панкреонекроз — найважче ускладнення, яке проявляється важкою інтоксикацією організму, порушенням всіх систем організму та поганим прогнозом
- Кісти підшлункової залози — це обмежені капсулою скупчення рідини у вигляді порожнин, які можуть бути розміщені як в самій залозі, так і виходити за її межі.
- Хронічний панкреатит — хронічне запалення залози, яке призводить до заміщення здорової тканини залози на сполучну тканину (фіброз)
- Нориці підшлункової залози — патологічне сполучення протоку залози із зовнішнім середовищем чи внутрішніми органами.
- Перитоніт — при розвитку панкреонекрозу розвивається картина «гострого живота», важка інтоксикація тощо.
- Внутрішньочеревна кровотеча — кровотеча внаслідок пошкодження соком залози великих судин, що безпосередньо загрожує життю людини
- Цукровий діабет — порушення ендокринної функції
