Гострий панкреатит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гострий панкреатит
Illu pancrease.svg
Органи панкреато-дуоденальної обаласті живота
МКХ-10 K85
МКХ-9 577.0
DiseasesDB 9539
MedlinePlus 000287
eMedicine med/1720 radio/521

Гострий панкреатит (лат. pancreatitis, від дав.-гр. πάγκρεας — «підшлункова залоза» + -itis — «запалення») — гостре асептичне запалення підшлункової залози, в основі якого лежать некробіоз панкреатоцитов та ферментна аутоагресія з послідуючим некрозом та дистрофією залози, до яких може приєднуватись вторинна інфекція, що призводить до гнійних ускладнень.[1]

Етіологія[ред.ред. код]

Найчастіше захворювання починаються після отруєння суррогатами алкоголю окремо або в поєднанні з жирною їжею, що посилює внутрішньопротоковий тиск та руйнування панкреатоцитів. Травма передньої черевної стінки (при бійках, падінні тощо) може також бути причиною розвиту гострого панкреатиту. Жовчнокам'яна хвороба є причиною холелітіазу — потрапляння камінців з жовчного міхура до підшлункової залози спричиняє механічне пошкодження панкреатоцитів.

Патогенез[ред.ред. код]

Перераховані вище чинники призводять до руйнування панкреатоцитів внаслідок чого відбувається масивний вихід травних ферментів до паренхіми підшлункової залози. Ці ферменти призводять до руйнування інших панкреатоцитів, внаслідок чого розвивається circulus vituosus — замкнене коло, розірвати яке можуть, в більшості випадків, лише фахівці хірургічного стаціонару.

Симптоми[ред.ред. код]

Сипмтом Каллена: обмежений ціаноз шкіри в області пупка

Хвороба дає про себе знати оперізуючим болем у животі, здебільшого в лівому підребер'ї, нудотою, відрижкою, блюванням, здуттям живота. Пульс пришвидшений, артеріальний тиск знижений. За цими проявами, характерними і для інших порушень у роботі органів травної системи, тяжко розпізнати панкреатит, проте на основі клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень лікар має змогу встановити точний діагноз.

При появі сильного оперізуючого болю, який може бути проявом гострого панкреатиту, необхідно терміново викликати швидку допомогу, хворого вкласти у ліжко, на верхню половину живота покласти холод.

Діагноз[ред.ред. код]

  1. ціаноз обличчя(симптом Лагерлефа);
  1. язик сухий, обкладений білим а у важких випадках - коричневим налетом;
  2. розширені зіниці (симптом Леви) - за рахунок гіперадреналінемії;
  3. жовтувато-ціанотичні плями в області пупка (симптом Кюллена);
  4. ціаноз шкіри живота (симптом Грея-Турнера);
  5. здуття кишковика більшою мірою поперечної ободової кишки (симптом Гообье) - перкуторно визначається тимпанит;
  6. при пальпації живота, залежно від поширеності випоту по черевній порожнині хворобливість і напруга в початковій стадії можуть бути тільки в проекції підшлункової залози (симптом Керте); при прогресі патологічного процесу болючість, захисна напруга м'язів визначатимуться в усіх відділах живота; позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга спостерігається при розвитку перитоніту, що можде ускладнювати гострий панкреатит;
  7. біль викликається натисканням пальців в лівому реброво-м'язовому кутку (симптом Мейо-Робсона);
  8. посилення болю в надчеревній області при легких поштовхах долонею ребром поставленої в лівій клубовій області (симптом Чухриенко).

Лікування[ред.ред. код]

Консервативна терапія[ред.ред. код]

Лікування гострого панкреатиту повинно відбуватись в хірургічному стаціонарі. Хворим проводиться масивна інфузія через центральну вену; встановлюється назогастральний зонд для евакуації шлункового секрету. Введення антиферментних препаратів (контрикал) доцільне лише в перші три доби розвитку гострого панкреатиту, в наступному призначаються препарати, що пригнічують екзокринну секрецію підшлункової залози, зокрема аналоги соматостатину.

Оперативне лікування[ред.ред. код]

При неефективності консервативного лікування розвиваєтсья панкреонекроз (значні некрози підшлункової залози) хворим необхідна операція: видалення некротизованих ділянок підшлункової залози — секвестректомія, санація та дренування черевної порожнини.

Профілактика[ред.ред. код]

Профілактика панкреатиту базується на попередженні та своєчасному лікуванні хвороб, що призводять до його розвитку, на усуванні причин, що сприяють запаленню підшлункової залози.

Ускладнення[ред.ред. код]

До основних ускладнень гострого панкреатиту відносять[1]:

  • Панкреонекроз — найважче ускладнення, яке проявляється важкою інтоксикацією організму, порушенням всіх систем організму та поганим прогнозом
  • Кісти підшлункової залози — це обмежені капсулою скупчення рідини у вигляді порожнин, які можуть бути розміщені як в самій залозі, так і виходити за її межі.
  • Хронічний панкреатит — хронічне запалення залози, яке призводить до заміщення здорової тканини залози на сполучну тканину (фіброз)
  • Нориці підшлункової залози — патологічне сполучення протоку залози із зовнішнім середовищем чи внутрішніми органами.
  • Перитоніт — при розвитку панкреонекрозу розвивається картина «гострого живота», важка інтоксикація тощо.
  • Внутрішньочеревна кровотеча — кровотеча внаслідок пошкодження соком залози великих судин, що безпосередньо загрожує життю людини
  • Цукровий діабет — порушення ендокринної функції

Посилання[ред.ред. код]

  1. Sommermeyer Lucille Acute Pancreatitis // American Journal of Nursing Io, 35 Lippincott Williams & Wilkins (December 1935) (12) С. 1157–1161. — DOI:10.2307/3412015.