Готфрід Генріх Паппенгейм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Готфрід-Генріх Паппенгейм

Готфрід Генріх Паппенгейм (нім. Gottfried Heinrich Graf zu Pappenheim) (8 червня 159417 листопада 1632) — фельдмаршал та граф Священної Римської імперії. Воював у Тридцятирічній війні.

Готфрід Генріх Паппенгейм походив зі старовинної баварської родині, народився у містечку Паппенгейм у Баварії. Був протестантом, в вересні 1616 року став католиком. Паппенгейм отримав освіту в університетах Інгольштадту (з 1604), Тюбінгену (з 1607) та Альтдорфу (з 1610).

У 1617 р. Паппенгейм воював у Польщі проти вторгнення шведського війська. У 1619 р. він став обер-лейтенантом кірасирського полку та воював 1620 р. проти повсталих чехів; відзначився в битві на Білій Горі.

У 1622 році він став командиром кірасирського полку кінноти на імператорській службі. Паппенгейм підтримував іспанське військо у 1623 р. та воював зі своїм полком у Ломбардії та Граубюндені.

У 1626 р. Максиміліан I Баварський, лідер Католицької Ліги, викликав Паппенгейма до Німеччини, де він придушував селянське повстання у Верхній Австрії.

У 1627 році Паппенгейм під проводом Тіллі у війні проти Крістіана IV Данського захопив фортецю Вольфенбюттель, яка вважалася однією з найсильніших фортець у північній Німеччині. Паппенгейм мав занадто мало військ для прямого нападу. Тому він виступив з ідеєю перетнути греблею річку Окер що протікала повз фортеці. Це призвело до затоплення фортеці та капітуляції гарнізону.

За заслуги Паппенгейм був нагороджений званням графа 1628 р.

У листопаді 1630 р війська Тіллі та підлеглого йому Паппенгейма почали облогу протестантського Магдебурга, яка 20 травня 1631 р. закінчилась сплюндруванням міста та масовим вбивством мешканців.

Лист Валленштейна Паппенгейму з проханням про допомогу, Лютцен, 15 листопада 1632

У битві під Брейтенфельдом проти військ шведського короля Густава Адольфа Паппенгейм очолював кінноту Тіллі. «Чорні кірасири» Паппенгейма провели сім атак на правий фланг шведів, та були кожен раз відбиті піхотою озброєною піками та аркебузами. Кавалерія шведського генерала Банера провела шабельну контратаку на кірасирів Паппенгейма та змусили їх до втечі з поля бою. Піхота Тіллі залишилася без підтримки кінноти, їх артилерія була захоплена шведами та відкрила вогонь по терціям імперського війська. Військо Тіллі було розбито.

Відступ з поля бою було проведено Паппенгеймом обережно і майстерно, і згодом він завоював велику славу в операціях на нижньому Рейні і Везері в тилу переможної армії Густава Адольфа. Необхідні підкріплення для короля Швеції були постійно затриманими військом Паппенгейма на північному заході країни.

Дії Паппенгейма були покривали велику площу та його діяльність домінувала німецькі князівства від Штаде до Касселя, і від Гільдесгейма до Маастрихта. Будучи тепер фельдмаршалом на імператорській службі, він був відкликаний щоб з'єднатися з військом Валленштейна, допомагав генералісимусу в Саксонії проти шведів, але був знову відправлений у напрямку Кельна і нижнього Рейна. У його відсутність велика битва стала неминучою, і Паппенгейм був квапливо викликаний. Він з'явився з його кіннотою в самий розпал битви під Лютценом (16 листопада 1632). Його шалена атака успішно зупинила атаку шведів. Паппенгейм отримав смертельну рану та помер у той же день або на наступний ранок по дорозі в Лейпциг, де його тіло бальзамували у замку Плейсенбург.

Джерела[ред.ред. код]

  • Британська енциклопедія, видання 1911 р.