Єжи Гофман
Єжи Гофман (Jerzy Hoffman, * 15 березня 1932, Краків) — польський кінорежисер і сценарист, почесний громадянин Бидгоща.
Зміст |
[ред.] Біографія
Походить з родини лікарів єврейського походження[1]. Предки його матері — рабини — прийшли з Іспанії до Польщі в XVI столітті, рятуючись від інквізиції [2].
Дитинство провів в Горлицях.
У віці 8 років (1940) був вивезений разом із родиною в Новосибірську область Росії, де вони жили в таборі «спецпереселенців» і працювали на заготівлі лісу. Там померли дід, бабуся, сестра бабусі та дядько Єжи Гофмана. Після нападу Німеччини на СРСР і відновлення дипломатичних відносин Москви з польським еміграційним урядом родина Гофманів була амністована. 1943 року батько Є.Гофмана пішов воювати з німцями, а після закінчення війни надіслав родині виклик до Польщі. У липні 1945 р. Єжи Гофман уже був у Варшаві [3].
У 2-й половині 1940-х років переселився до Бидгоща.
1955 — закінчив режисерський факультет ВДІК (Москва).
1954 — почав знімати документальні фільми.
1962 — почав знімати художні фільми. Найбільше відомий як екранізатор історичних романів Генрика Сенкевича, режисер мелодрам «Знахар» і «Прокажена».
1968 — час зйомок фільму «Пан Володиєвський» збігся з загостренням у Польщі юдофобських настроїв, і на Гофмана чинився відповідний тиск. Уникнути його режисеру вдалося лише погрозою емігрувати на батьківщину дружини, громадянки СРСР [2].
1980 — став керівником кінематографічної групи «Зодіак».
1983 — обраний до складу Національної ради Товариства польсько-радянської дружби.
1986—1989 — був членом Всепольского Ґрюнвальдського комітету — організації, створеної тодішньою владою для «пропаганди традицій польської зброї та зміцнення пам'яті про битву під Ґрюнвальдом».
2008 — створив документальний фільм «Україна. Становлення нації».
2011 — у пресі з'явились повідомлення про переговори, які нібито велися з Єжи Гофманом щодо екранізації роману Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон»[4]
Вересень 2011 — вийшов фільм Єжи Гофмана «Варшавська битва. 1920». Це перший польський історичний фільм, знятий за технологією 3D, один із найдорожчих в історії польського кіно [5].
Протягом своєї мистецької праці був удостоєний багатьма світовими нагородами і відзнаками. Має почесний титул «Заслуженого діяча національної культури».
[ред.] Сім'я
Перша дружина - вірменка Марлен, однокурсниця по ВДІКу (розлучилися після 3 років спільного життя) [6]. За твердженням кінорежисера, їхня дочка, Йона Гофман, була серед групи винахідників першого персонального комп'ютера [3].
Друга дружина - колишня киянка Валентина Трахтенберг, дочка оперної співачки й аптекаря, сестра відомого київського токсиколога, академіка Ісака Трахтенберга [2] [7]. На момент знайомства з Гофманом Валентина була одружена з варшавським інженером, випускником київського вишу. З Гофманом прожила у шлюбі 33 роки, померла від раку 1999 року, під час зйомок фільму "Вогнем і мечем" [6].
[ред.] Фільмографія
[ред.] Режисер
- 2011 — Варшавська битва. 1920
- 2008 — Україна. Становлення нації
- 2003 — Стара казка — коли сонце було богом
- 1999 — Вогнем і мечем
- 1992 — Прекрасна незнайомка
- 1984 — Blutiger Schnee (німецький варіант "Згідно з твоїми вироками")
- 1983 — Згідно з твоїми вироками
- 1982 — Знахар
- 1979 — До останньої крові
- 1976 — Прокажена
- 1974 — Потоп
- 1970 — А наймиліша є Мазовія
- 1970 — Мазовія
- 1969 — Пан Володиєвський
- 1967 — Батько
- 1966 — Ярмарок чудес
- 1965 — Три кроки по землі
- 1964 — Закон і п'ястук
- 1964 — Момент пригадувань
- 1963 — Візит у Закопане
- 1962 — Гангстери і філантропи
- 1962 — Зустрілися в Гавані
- 1962 — Патріа о Муерте
- 1961 — Аби квітло життя…
- 1961 — Гавана ’61
- 1960 — Дві прелюдії
- 1960 — Два обличчя Бога
- 1960 — Репортаж просто з пательні
- 1960 — Листівки із Закопаного
- 1959 — Зелена перешкода
- 1959 — Гаудеамус
- 1959 — Типи на сьогодні
- 1958 — Шлях
- 1958 — Ловицька карусель
- 1958 — Пам'ятка з Кальварії
- 1957 — СОПОТ 1957
- 1957 — На дорогах Вірменії
- 1956 — Ясь і Малгося
- 1956 — Дітей звинувачують
- 1955 — Увага, пустуни!
- 1954 — Чи ти є серед них…
[ред.] Сценарист
- 2008 — Україна. Становлення нації
- 2003 — Стара казка — коли сонце було богом
- 1999 — Вогнем і мечем
- 1992 — Прекрасна незнайомка
- 1983 — Згідно з твоїми вироками
- 1982 — Знахар
- 1974 — Потоп
- 1969 — Пан Володиєвський
- 1967 — Батько
- 1965 — Три кроки по землі
- 1963 — Візит у Закопане
- 1962 — Патріа о Муерте
- 1962 — Гангстери і філантропи
- 1960 — Листівки із Закопаного
- 1959 — Типи на сьогодні
- 1959 — Гаудеамус
- 1959 — Шифр «Октан»
- 1958 — Шлях
- 1957 — СОПОТ 1957
- 1956 — Дітей звинувачують
- 1955 — Увага, пустуни!
[ред.] Примітки
- ↑ Gershon David Hundert. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. — 2008, ISBN 0-300-11903-8, стор. 333—334
- ↑ а б в Єжи Гофман: “Кастрати ніколи не любили тих, хто міг...” // Хрещатик, 30/11/2001
- ↑ а б Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира
- ↑ Гроші на «Ворона» // Україна молода, №45, 22.03.2011
- ↑ Людмила Олтаржевська. Конструктивність без фанфар // Україна молода, №191, 25.10.2011
- ↑ а б Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, №269 (1021), 28.11.2001
- ↑ Хрещатик, 28/10/2005
[ред.] Посилання
- Єжи Гофман на сайті Internet Movie Database (англ.)
