Гофман Петро Іванович
| Гофман Петро Іванович | |
|---|---|
| Народився | 1794 |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Відомий завдяки | член Товариства військових друзів |
Гофман Петро Іванович (1794 — ?) — поручник Несвижського карабінерного полку. Член Товариства військових друзів
Біографія[ред. | ред. код]
З дворян Гродненської губернії. Батько — суддя Гродненського нормального суду; у батьків в маєтку Собакінци 106 душ. Виховувався в повітовому училищі в м. Щучин Лідського повіту (1806 — 1816). У 1817 році поступив у Віленський університет. Зарахований юнкером в Несвіжський карабінерний полк — 26 червня 1819 року, портупей-юнкер — 13 вересня 1820 року, прапорщик — 13 червня 1821 року, поручник — 8 травня 1824 року. Член таємного Товариства військових друзів. Заарештований 22 березня 1826 року і знаходився в Білостоці під слідством у справі про виступ Литовського пионерного батальйону. Військовим судом визнаний винним у тому, що за дорученням Рукевіча створив серед офіцерів Литовського окремого корпусу таємне товариство, Комітет товариства і був його керівником, підготував до вступу в товариство поручика Вільканца, знав про намір Вегеліна і Ігельстрома зірвати присягу імператорові Миколі I, однак сам цього не схвалював. Гофман приховував від слідства той факт, що Рукевич Ксаверія ховала папери, що належали Ігельстрому.[1] Засуджений до смертної кари, по найвищій конфірмації позбавлений чинів і дворянства і після шестимісячного ув'язнення в Бобруйській фортеці відправлений на службу до Грузії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Общество военных друзей. Извлечение из выписки, составленной в Аудиториатском департаменте по военно-судному делу Литовского пионерного батальона о капитане Игельстроме, поручике Вегелине и прочих. Приложение Б. //Декабристы. Биографический справочник под редакцией академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988, с. 358
Джерела[ред. | ред. код]
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М.В.Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с. 57 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Хронос. Гофман Петр Иванович. [Архівовано 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)