Го-Мійо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Висока кухня

Го-Мійо (фр. Gault Millau (МФА: [ɡo e mijo])) - один з найвпливовіших французьких гідів, який оцінює рейтинги ресторанів, вин, бутіків. При цьому плати за включення клієнтів до лістингу Го-Мійо не бере.

Історія[ред.ред. код]

Видання Го-Мійо було засноване в 1965 році двома ресторанними критиками Анрі Го (Henri Gault, 1929-2000) та Крістіаном Мійо (Christian Millau, *1928). Го-Мійо оцінював ресторани за шкалою від 1 до 20 балів, де 20 – найвища оцінка. Ресторани з оцінкою нижче 10 балів майже ніколи не включаються в лістинг. Бали нараховуються за якість їжі з окремими коментарями стосовно рівня обслуговування, ціни або атмосфери ресторану. На основі отриманих оцінок, найбільш рейтингові ресторани удостоюються звання від 1 до 5 «кухарських ковпаків» за шкалою Го-Мійо. З 1965 до 2004 Го-Мійо ніколи не присуджував 20 балів жодному ресторану, вважаючи, що досконалість в цій справі недосяжна, проте в 2004 році максимально можливу оцінку все ж було присуджено двом ресторанам шеф-кухаря Марка Вейра (Marc Veyrat, *1950), якого називають найкращим шеф-кухарем світу. Це ресторани "Готель Марк Вейра" (стара назва - "Готель Ерідан", L'Auberge de l'Eridan) біля озера Аннесі (Ансі) та La Ferme De Mon Pere ("Ферма мого батька») в Межев. Для деяких критиків такі високі оцінки в Го-Мійо є зниженням стандартів оцінювання в умовах переходу від дегустації постійним редакційним персоналом експертів до залучення місцевих агентів. В той же час ці два ресторани мають також вищу нагороду «три зірки» від кулінарного гіда Мішлен, що говорить про їх справді високий рівень.

Раніше точилися дискусії щодо того, який гід є більш впливовим, путівник Мішлен чи Го-Мійо. Мішлен – більш популярний, а отже і більш впливовий. В той же час рейтинг Го-Мійо розглядається як більш точний завдяки системі оцінювання за якістю їжі в ресторані. Керівництво Го-Мійо вирішило менше уваги приділяти розкоші оточення, хоча це є одним з важливим критеріїв високої кухні від Мішлен, і зосередитись саме на якості їжі.

У лютому 2003 року відомий французький шеф-кухар Бернар Луазо (Bernard Loiseau) покінчив життя самогубством в умовах неправдивих чуток про те, що гід Мішлен понизив рейтинг його ресторану Кот-д’Ор (Côte d'Or) в Сольє з трьох до двох зірок. Ці чутки з’явились після зниження оцінки з 19 до 17 балів за шкалою Го-Мійо, яке справді мало місце.

З 2010 Го-Мійо визначає оцінку ресторанів за "кухарськими ковпаками": (5 ковпаків = 19-20 балів, 4 ковпака = 17-18 балів, 3 ковпака = 15-16 балів, 2 ковпака = 13-14 балів, 1 ковпак = 11-12 балів)

П'ять ковпаків[ред.ред. код]

В 2012 п'яти "кухарських ковпаків" удостоєно наступні ресторани високої кухні[1]:

Місто Назва ресторану французькою Назва українською Шеф-кухар
Париж Le Meurice Ле Меріс Яник Аллено
Париж L'Arpège Л'Арпеж, Арпеджіо Ален Пассар
Фонжонкуз Auberge du Vieux Puits Л'Оберж дю Вьйо Пюі Жіль Гужон
Лор'ян L'Amphitryon Амфітріон Жан-Поль Абаді
Ежені-ле-Бен Les Prés d'Eugénie Ле-Пре-д'Ежені Мішель Герар
Париж Restaurant Guy Savoy Гі Савуа Гі Савуа
Париж Alain Ducasse au Plaza Athénée Ален Дюкасс в готелі Плаза Атені Ален Дюкасс
Роанн Maison Troisgros Дім Труагро Мішель Труагро
Париж Pierre Gagnaire П'єр Ганьєр П'єр Ганьєр
Париж L'Astrance Л'Астранс Ерік Фрешон
Арль L'Atelier de Jean-Luc Rabanel ЛьАтельє де Жан-Люк Рабанель Жан-Люк Рабанель
Сен-Бонне-ле-Фруа Régis et Jacques Marcon Режі і Жак Маркон Режі Маркон

За межами Франції[ред.ред. код]

Го-Мійо також видає гіди для інших країн, наприклад Швейцарії, Німеччини, Австрії та країн Бенілюксу. У США, André Gayot, один із засновників Го-Мійо-Франція, випустив з 1986 до 2000 р. багато путівників під двома назвами Го-Мійо і Gayot. Після розриву відносин з новими власниками Го-Мійо-Франція, André Gayot публікує путівники в США під єдиною назвою Gayot. Сайт Gayot.com є одним з основних веб сайтів про ресторани і подорожі в США.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ресторани п'яти "кухарських ковпаків" Го-Мійо(фр.)