Грабен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інфрачервоне фото ґрабену в Афарській улоговині
Rima Ariadaeus на Місяці
Ґрабен (від нім. Graben — рів) — тектонічна форма порушення залягання гірських порід. Термін вперше запропонований Зюсом у 1875 р.
Є переважно видовженою ділянкою земної кори, яка опустилася по лініях скидів нижче від навколишніх ділянок. За будовою грабени розділяють на:
- прості (трьохблочні)
- складні (багатоблочні)
- симетричні
- несиметричні
за просторово-структурними ознаками:
- продольні (витягнуті вздовж простягання вміщуючих структур)
- поперечні (довга вісь яких перпендикулярна до осі вміщуючої структури
- клиноподібні (розширюються донизу)
Головна причина утворення грабену — виникнення розтягуючих сил на склепіннях піднять при їх формуванні. Часто утворюють системи сполучених між собою грабенів. За певних обставин грабени є початковою фазою розвитку рифту. Досягають в довжину декількох сотень км. при ширині в десятки км. Відомі грабени:
- грабен Вікінг в Північному морі
- Верхньорейнський грабен та Нижньорейнський грабен
- Байкальський грабен
- Устечківський грабен
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц / т. 1, М.: изд-во «Недра», — 1973. — 487 с.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Fault schemas |
| Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |