Грабен

Похований складний грабен

Інфрачервоне фото ґрабену в Афарській улоговині

Rima Ariadaeus на Місяці

Ґрабен (від нім. Graben — рів) — тектонічна форма порушення залягання гірських порід. Термін вперше запропонований Зюсом у 1875 р.

Є переважно видовженою ділянкою земної кори, яка опустилася по лініях скидів нижче від навколишніх ділянок. За будовою грабени розділяють на:

• прості (трьохблочні)
• складні (багатоблочні)
• симетричні
• несиметричні

за просторово-структурними ознаками:

• продольні (витягнуті вздовж простягання вміщуючих структур)
• поперечні (довга вісь яких перпендикулярна до осі вміщуючої структури
• клиноподібні (розширюються донизу)

Головна причина утворення грабену — виникнення розтягуючих сил на склепіннях піднять при їх формуванні. Часто утворюють системи сполучених між собою грабенів. За певних обставин грабени є початковою фазою розвитку рифту. Досягають в довжину декількох сотень км. при ширині в десятки км. Відомі грабени:

• грабен Вікінг в Північному морі
• Верхньорейнський грабен та Нижньорейнський грабен
• Байкальський грабен
• Устечківський грабен

Див. також

• Авлакоген
• Прогин

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
• Геологический словарь / под ред. К. Н. Паффенгольц / т. 1, М.: изд-во «Недра», — 1973. — 487 с.

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.